Чому так відбувається і як складають прогноз погоди, пояснила синоптикиня Наталія Голеня.
Про синоптичне і чисельне прогнозування
Іноді ми бідкаємся, що спека перевищила прогнозовані показники, часом, що не випав очікуваний дощ. Але прогноз погоди – справа серйозна і непроста. Для його формування задіяно чимале обладнання і багато людей. До речі, своє свято працівники гідрометеорологічної служби відзначають восени 19 листопада.
Для того, щоб ми мали якомога точніші дані, фахівці використовують два методи прогнозування.
– Перший метод ми називаємо синоптичним. На основі знань про циклони, антициклони та атмосферні фронти прогнозується майбутня погода. Для цього ми маємо карти погоди з фактичними метеоданими біля земної поверхні та на висотах від півтора до п’ятнадцяти кілометрів. Такий метод дозволяє спрогнозувати погоду на наступну добу. А для прогнозування на більший термін використовуються методи чисельного прогнозування. Результати метеоспостережень обробляють за допомогою спеціальних програм або моделей із закладеними математичними та фізичними рівняннями. Такі складні розрахунки дозволяють прогнозувати погоду до 10 днів, – розповідає синоптикиня Наталія Голеня.
Вона додає, що у процес прогнозування залучена ціла система обладнання і робота численних фахівців у всіх областях України. Адже вся робота починається зі спостереження. Метеостанції працюють у всьому світі, на території України до 2014 року їх було 187. Нині на підконтрольній території працюють 135. Таким чином синоптики отримують інформацію про фактичну погоду: тиск, опади, температуру, вологість, вітер тощо. Ці вимірювання також стають основою для чисельних моделей погоди, де майбутні параметри погоди розраховують за допомогою математичних формул, які описують фізичні процеси в атмосфері.
– Наші синоптики аналізують графіки і таблиці, які отримують із комп’ютерних прогностичних моделей. Беруть до уваги не тільки тиск, температуру, кількість опадів у певній місцевості, а ще багато інших метеорологічних показників. Прогноз залежить також від знань і досвіду фахівця, адже однакові дані можна інтерпретувати по-різному, – уточнює Наталія Голеня.
Чому прогноз не завжди справджується?
Влітку чимало побутових термометрів показували плюс 50 градусів, тоді як офіційні дані Українського гідрометцентру були значно нижчими. Чи можна в такому випадку говорити про невідповідність чи неточність прогнозу?
– Варто розуміти, що на показники побутових термометрів часто впливають прямі сонячні промені, додаткове тепло від нагрітих стін будинків, металевих конструкцій, асфальтового покриття, автомобіля тощо. А метеорологи вимірюють і прогнозують температуру природної повітряної маси. Її вимірюють на спеціальних метеомайданчиках, віддалених від забудови. Термометри розташовані в білій будці з отворами для вентиляції на висоті двох метрів. Так вдається отримати дані, які не спотворені впливом прямих сонячних променів або інших матеріалів.
Бувають ситуації, коли у прогнозі на наступну добу опадів не прогнозується, але в той день випадає дощ. Чому так буває? Виявляється, синоптики поділяють опади на фронтальні та внутрішньомасові. Перші виникають на атмосферних фронтах, і фахівці можуть їх спрогнозувати з великою точністю. А внутрішньомасові опади прогнозувати складно, особливо влітку. Адже вони дуже залежать від ситуації в атмосфері на певній ділянці у певний час. І їх неможливо спрогнозувати за добу або навіть за шість годин, адже такі опади можуть виникнути протягом 30 хвилин.
– Щоб оперативно реагувати на зміни в атмосфері, синоптики стежать за ситуацією в режимі реального часу через метеорологічні супутники, грозопеленгатори та радари. На жаль, всі радари були знищені Росією ще в лютому 2022 року і не відбувається радіозондування атмосфери, тому прогнозувати погоду в деяких регіонах зараз складніше, – додає Наталія Голеня.
Хто вигадав термометр?
Сьогодні звичним явищем є глянути на термометр, коли виходиш з дому. Цей прилад вперше сконструював італійський вчений Галілео Галілей наприкінці ХVI століття і назвав його «термоскопом».
Першому прогнозу погоди 163 роки
З часу заснування у 1780 році Мангеймського метеорологічного товариства почалося спостереження за погодою на станціях. Так німцю Брандесу в 1820-му році вдалося створити перші синоптичні карти Європи. Звісно, вони не могли бути використані для прогнозування, адже збирання інформації затягувалося на кілька місяців. Ситуація покращилася з винаходом телефону. Різні країни почали обмінюватися інформацією. І в серпні 1861 року газета «Таймс» опублікувала перший прогноз погоди.
Коли в Україні з‘явилося бюро погоди?
У 1921 році було складено першу синоптичну карту України, почав виходити «Інформаційний бюлетень Укрмету». Київське бюро погоди запрацювало з 1932-го. Саме на його базі згодом було утворено Український гідрометцентр.
На фото Начальниця відділу метеопрогнозів Наталія Голеня понад 25 років працює над прогнозами погоди
