Діти одягають маски тварин і чіпляють хвости: що це за нове захоплення підлітків

Хто заснував це явище?

Засновником стилю пересування на «чотирьох лапах» вважають японця Кенічі Іто. Кажуть, у дитинстві з нього глузували і порівнювали з мавпою. У якийсь момент це надихнуло хлопця вивчати та копіювати поведінку мавп. Він навіть увійшов до Книги рекордів Гіннеса за швидкий біг на чотирьох кінцівках.

Така специфічна техніка привернула увагу американських фітнес-тренерів, з’явилися вправи «в стилі тварин». Їх стали називати квадробікою або квадробінгом: від латинського слова «чотири» та англійського «аеробіка».

Дитячі ігри в котів-собак – не новинка

Останні кілька років захоплення квадробінгом перебуває на межі неофіційного виду спорту, субкультури і просто забави. За спостереженнями, в Україні воно найбільш популярне серед дітей та молодших підлітків. Вони одягають маски, хвости, рукавиці, інші атрибути тварин і прогулюються в них на «чотирьох лапах». Бізнес зреагував миттєво: у продажу з’явилося багато речей для квадробіки. І це не тільки елементи одягу, а навіть і спеціальна їжа – «квадро-корм».

Якщо розгорнути старі альбоми, там обов’язково знайдеться фото дітей з новорічного свята в дитячому садку. Більшість маскарадних костюмів імітують зайчиків і ведмедиків, лисичок і котиків, мишок і вовчиків. Діти перевтілювалися на звірів на час репетицій і вистави.

То чи можна це назвати елементом квадробінгу? У соцмережах вже гуляють меми з такими фото.

Як ставляться батьки до цього захоплення?

Жваво обговорюють тему, зокрема, у Фейсбуці.

Дмитро Кононенко у коментарі пише: «Донька семи років вже рік цим захоплюється. Бачу тільки плюси, якщо чесно, і не розумію всього того хейту. Дитина активно рухається, відпрацьовує стрибки і все таке. За літо підкачалася навіть. Знову ж таки – креативність розвиває. Маски робить сама собі, і в неї виходить чудово».

Дочка Тетяни Ігнатової також певний час захоплювалася квадробікою.

«В нас як прийшло, так і перейшло. Ні на що не вплинуло, крім фізичної форми. Дочка зацікавилася, як це тільки набирало обертів, ніде на вулицях ніхто такого не робив, і вона, слава Богу, ніде не показувала. А вдома тренувалася ходити, бігати, стрибати, як тварина, вовк або кіт. Виходило непогано, та й це добрячі фізичні навантаження. Ми не забороняли і згодом інтерес пропав», – ділиться у коментарі досвідом матір дівчинки.

Що говорять психологи?

Практикуюча психологиня Оксана Фігурська працює переважно зі школярами. Каже, не помічала жодних негативних проявів. Для більшості дітей це спосіб самовиразитися, показати свою індивідуальність.

• Дівчатка частіше стали купувати пенали, записники, рюкзаки з м’якими елементами, які асоціюються з котиками, наприклад. Дехто одягає обручі з вушками. Але якоїсь агресії досі я не помічала, – розповідає психологиня.

За її словами, рідним не варто переживати, якщо нове захоплення дитини не заважає її навчанню та іншим звичним справам. Найчастіше, це просто гра. До того ж вона дозволяє дітям відволіктися від гаджетів, проводити час на свіжому повітрі, фізично рухатися і, зрештою, відволіктися від постійного стресу, який викликає війна.

• Квадробінг може нести й приховану небезпеку. Наприклад, якщо дитина цілодобово знаходиться в образі тварини, якщо ігнорує навчання, догляд за собою, нормальне харчування – це привід звернутися до психолога або психотерапевта. Це стосується також випадків, коли підліток агресує, намагаючись когось вкусити, як собака, або подряпати, як кішка, – наголошує Оксана Фігурська.

Звідки у нас взялося це явище?

Кожен, хто користується соцмережами, сьогодні знає бодай щось про квадроберів. Але лише одиниці бачили реальних людей у костюмах тварин, які рухаються, як звірі, в реальності. Саме тому квадробінг в Україні став несподіваним медійним феноменом, який услід за блогерами підхопили журналісти.

• Діти – активні користувачі соцмереж. Тому їх надихають відео з Тік-току, вони намагаються їх повторити і навіть перевершити. З часом, коли про це будуть менше говорити, інтерес згасне, – підсумовує психологиня.