У цей будинок Георгій Аркушенко переселився не серед перших мешканців, а коли одружився з Ольгою Анатоліївною – інтелігентною жіночкою з родини, тісно повʼязаної з морем. Тоді сусідів дуже цікавило, кого ж обрала яскрава та привітна жінка, що виховувала двох синів. Георгій Михайлович був неговірким, не пиячив, коли не був на роботі, завжди робив щось вдома. Побачити його на дворі за тривалою грою в доміно з іншими чоловіками було неможливо. Стало зрозуміло, що втрачати час йому не подобається.
Авторитет Георгія Михайловича значно зріс, коли мешканці дізнались, що він чудово готує, особливо те, що привіз з полювання або риболовлі, не гребує пранням. А також шиє – сукню дружині, щось підкоротити, підлатати у речах друзів, – нема проблем. Крім того, випускник військового училища, він все життя працював фрезерувальником, тому в нього ніколи не виникало проблем із різними ремонтами вдома. Сусіди стали звертатись до нього по консультації, що і як краще робити, а також по допомогу.
Сьогодні Георгію Михайловичу майже 92 роки. Вже немає поряд його коханої Ольги Анатоліївни. Залишились позаду понад 60 років полювання та риболовлі. І, як багатьом пенсіонерам, Георгію Михайловичу доводиться виживати, розраховуючи на невелику пенсію. Він жартує, що його навички з перешивання одежі зараз дуже доречні, бо щось нове придбати пенсіонеру самотужки складно, майже неможливо. Георгій Михайлович мужньо справляється з домашнім побутом, щоб не перевантажувати родичів і не бути для них тягарем.
Під час війни різні люди цікаво поводяться, в них відкривається щось нове. Хтось стає більш жорстким та неприязним до оточуючих, а хтось, навпаки, відкриває в собі нові риси характеру та поведінки.
Георгій Михайлович став своєрідним черговим по підʼїзду. Вкручує лампочки, постійно ремонтує замок вхідних дверей, бо мешканці звикли грюкати дверима так, що жоден замок не витримає. Допомагає господиням наточити ножі та ножиці.
А ось нещодавно мала місце така ситуація. Працівники однієї керуючої компанії міста вирішили перефарбувати двері підʼїздів. Вже втретє цього року. І виконували вони цю роботу абияк.
Уявляєте, – каже Георгій Михайлович, – вони почали зафарбовувати скляне вікно вхідних дверей підʼїзду, – навіть не помітили цього. Я почав кричати: що ви робите? А вони навіть не розуміють, про що я.
Якби не втручання Георгія Михайловича, двері залишились би без віконця. Він потім ще витратив достатній час на те, щоб зняти фарбу з частини вікна, яке встигли зафарбувати горе-працівники.
Ось у цьому і полягає різниця між господарем, який турбується про все навкруги, і транзитним пасажиром, який виконує роботу, не докладаючи зусиль навіть на те, щоб зрозуміти, що він робить і навіщо.
Приклад Георгія Михайловича доводить, як важливо людині бути корисною у будь-якому віці. Це найкращі ліки від депресії та поганого настрою.
Всі, хто знайомиться з Георгієм Михайловичем, дуже дивуються, коли дізнаються, скільки йому років. Та дієва життєва позиція і є запорукою того, що людина залишається активною і працездатною.
***
Пригнічений настрій та думки про життя, що минуло, ще нікому не додавали наснаги та сил. Про це дуже важливо памʼятати нам усім.
Оформити пенсію по інвалідності можна онлайн, без особистого відвідування Пенсійного фонду. Для цього потрібно підготувати…
Частина українців може зареєструватися для отримання новорічних подарунків. Хто саме може це зробити?
У 2027 році пенсійні виплати можуть зрости через підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. У…
Волоські горіхи часто розколюються разом із ядром, і замість красивих половинок виходять дрібні шматочки. Але…
Науковці дослідили мікроскопічні радіоактивні фрагменти із Чорнобильської зони відчуження і виявили, що ядерне паливо всередині…
Сирі дрова важко розпалити, вони сильно димлять і виділяють значно менше енергії, оскільки частина тепла…