У США споконвіку (а точніше з кінця 18-го століття) вибори відбуваються в той самий день — у вівторок після першого понеділка листопада. Цього року – це 5 листопада. Запитаєте, за кого нам кулаки тримати? Відповім: а фіг його знає. Уважно «виловлюю» і її, і його обіцянки щодо України, чудово при цьому розуміючи, наскільки обіцянки кандидатів у президенти зазвичай розходяться з вчинками президентів. Що ж, вони – політики – живуть за власними особливими правилами. Помітили ж розумні люди, чим політик відрізняється, наприклад, від жінки. Політик якщо сказав «так» – це означає «можливо», якщо він сказав «можливо» – це означає «ні», але якщо він відразу різко сказав «ні» – це вже не політик. У жінок навпаки: якщо вона сказала «ні» – це все ж таки «можливо», якщо сказала «можливо» – це, схоже, що «так». Але якщо відразу сказала «так» – тут виникають запитання.
Гаразд, пожартували трохи – і годі. Як то кажуть, «і було б нам дуже смішно, якби не було так сумно».
Наші вибори та їхні вибори – це «дві великі різниці». У нас все просто: між нами (виборцями) та кандидатами у президенти – жодних «прокладок». У кого нарахували більше наших голосів – той і в дамки вийшов. Щоправда, навіть в Україні, що пішла від сталінізму, неодноразово працював (у вигляді хитро задуманих проміжних серверів, тобто «прокладок») вислів Сталіна: «Не важливо, як проголосували – важливо, як підрахували».
А ось у США є офіційна проміжна ланка і називається вона «виборщиками». Вибори там відбуваються за двоступінчастою системою. Згідно з Конституцією США, громадяни голосують за кандидатів, але їхні голоси кандидати отримують не безпосередньо, а через колегію виборців. Така система народилася разом із США як компроміс — вважається, що батьки-засновники, хоч і виступали за демократію, все-таки не були готові повністю довірити вибір президента населенню.
Виборщики – це люди, яких виборці наділяють правом віддати свої голоси за того чи іншого кандидата. Має право на існування цілком логічне питання: а самих виборщиків хто обирає? А це відбувається на з’їздах партій (республіканської та демократичної). Зазвичай виборщиками стають місцеві партійні діячі або популярні особи, які пов’язані з республіканцями чи демократами.
Зараз колегія виборщиків усієї країни складається з 538 осіб (435 представників та 100 сенаторів від усіх 50 штатів плюс три особи від «самостійного» столичного округу Колумбія). Їхня кількість від кожного штату залежить від числа його представників у Конгресі (вона пропорційна населенню штату). Наприклад, найбільш малонаселені штати (Аляска, Делавер, Вермонт тощо) мають по три голоси виборщиків, а від найбільш густонаселеного штату – Каліфорнії – аж 55.
Практично у всіх штатах (у сорока восьми з п’ятдесяти) діє система «переможець отримує все», коли всі голоси виборщиків штату переходять до кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів виборців. Тобто кандидату, який переміг у Каліфорнії, дістаються всі 55 виборщиків, навіть якщо він набрав на виборах 51 відсоток, а його опонент — 49.
Отже, колегія виборщиків складається із 538 членів, значить, щоб стати президентом, кандидату достатньо отримати мінімальну більшість – 270 голосів. Законодавство США (федеральне, тобто загальне) не зобов’язує виборщиків голосувати так чи інакше. А ось деякі штати зобов’язують своїх виборщиків обіцяти голосувати відповідно до волевиявлення мешканців. Голосування за іншого кандидата або відмова від голосування вважається порушенням клятви і в тридцяти трьох штатах карається згідно із законом. При цьому у переважній більшості випадків виборщики голосують так, як їм доручено мешканцями штатів. А якщо нічия, то переможця визначає голосування у Палаті представників. Щоб стати президентом, треба здобути голоси 26 штатів.
Що цікаво, буває, виникають ситуації, що здаються парадоксальними: кандидат може набрати більше голосів, але програти вибори. Такий випадок мав місце під час президентських виборів 2016 року, коли Гілларі Клінтон підтримало майже на 3 мільйони більше виборців, ніж Дональда Трампа, проте той виграв за результатами голосування виборщиків.
І ще пікантна обставина: у більшості штатів посвідчення особи для участі у голосуванні не потрібне. Достатньо заздалегідь зареєструватися як виборець і в день голосування з’явитися на дільницю, назвати ім’я та прізвище і розписатися за бюлетень. Підпис виборця звірять з тим, що його залишили під час реєстрації, — і цього достатньо, щоб взяти участь у виборах. Випадків, коли намагаються проголосувати двічі або видати себе за іншого, майже не буває. На виборах-2016 у штаті Айова якась дама спробувала двічі проголосувати за Трампа. Але аферистку викрили та заарештували.
***
Скажу чесно: усе вищевикладене – це «галопом по Європах», а точніше по виборах у США. Щодо деяких штатів в цій темі, якщо закопатися в “глибину глибин”, то, вибачте, аж дулі на ногах закручуються. Так, непроста це штука – політика. Непроста і брудна. Не вірите мені? Так ось вам думка з цього приводу людини, набагато відомої, ніж автор цих рядків:
«Політик настільки не вірить власним словам, що дивується, коли інші розуміють його буквально», – Шарль де Голль, президент Франції.
Вдалих нам американських виборів, українці.
В Україні продовжуються активні обговорення щодо можливого зниження віку для призову на військову службу. Однак,…
Міжнародна організація відкрила реєстрацію отримання безкоштовних продуктових наборів.
Ці вироби допомагають покращити якість сну, коригуючи жорсткість та забезпечуючи додаткову підтримку. Топери можуть значно…
Російські війська продовжують вбивати мирних жителів України. На фронті ситуація залишається складною.
Названо суми підвищення пенсійних виплат та дати, коли це відбудеться.
Смажені страви вважаються менш корисними, а через використання невідповідних жирів можуть ставати навіть шкідливими.