Ольга Владєльщікова народилася у Херсонській області, вона з-під села Збурʼївка, що зараз в окупації, неподалік міста Гола Пристань.
Ще з дитинства маленька Оля звикла вслухатися у спів вітру, що вільно гуляє степом. І навіть не здогадувалась, як музика степу надихатиме її на складання віршів пізніше, вже у дорослому житті.
У школі дівчинка завжди поглядала на шафу із книжками, яка стояла у класі зачиненою. Вона дуже любила читати, бо кожна книжка відкривала нові світи і знання. Вчителька Ірина Петрівна побачила зацікавленість дитини і віддала їй ключі від шафи, а ще сказала: «Бібліотекаркою будеш», так і напророкувала подальшу долю.
Після школи дівчинка дійсно вступила до культурно-просвітницького технікуму, на бібліотечну справу. А потім з чоловіком, випускником Херсонської вищої морехідної школи, який отримав направлення на роботу до Чорноморського морського пароплавства (ЧМП), приїхала до Одеси. Місто прийняло подружжя добре. Чоловікові робота подобалась. Сусідка працювала в Одеській політехніці. Розповіла, що є місце у бібліотеці. Так Ольга Сергіївна на 26 років потрапила до чудового колективу авторитетного одеського вишу.
– Бібліотека там була дуже потужна, – згадує Ольга Сергіївна. – Студенти, викладачі, наукові працівники цікавилися великим обсягом різної інформації. Ми повинні були знати, що нового у журналах, де шукати потрібні статті, які замовляли наші читачі. Роботи завжди вистачало, і це було чудово.
Ольга Сергіївна і сьогодні вважає книжку найкращим видом читання, бо можна торкатися паперових сторінок, відчувати запах друкарської фарби. Це живий діалог і з автором книжки, і з тими, хто працював над її друком.
З роками вона почала віддавати перевагу літературі про здорове харчування. Саме правильне харчування, на думку Ольги Сергіївни, дозволяє їй у 86 років зберігати свіже сприйняття світу, цікавитися тим, що відбувається навколо, допомагати невістці та онуці.
– Звісно, не завжди хочеться щось змінювати у своєму житті, – каже Ольга Сергіївна. – Але заради здоров’я, щоб не перетворитися на тягар для рідних і близьких, треба постійно над собою працювати.
Ольга Сергіївна навіть не учулася, як почала писати вірші. В них і біль за рідні місця, які зараз опинилися в окупації, і життєвий досвід минулих років.
Зараз її рідна Збурʼївка залишається окупованою. Жінка згадує, як школяркою, десь у четвертому класі, садила там маленькі хвойні дерева. За роки, що минули, вони перетворились на чудовий ліс, який, на жаль, зараз майже повністю знищений окупантами.
Більше за все Ольга Сергіївна вірить у перемогу, щоб була можливість побувати в рідних місцях, поспілкуватися з рідними та знайомими, вклонитися могилам батьків на кладовищі. Вона мріє про час відродження Херсонщини – землі мирних людей, які звикли працювати заради щасливого майбутнього своєї країни, своїх дітей та онуків.
Україно, ти велична!
Україно, ти безмежна!
Україно, ти могутня!
Завжди будеш незалежна!
Ворогів в тебе немає,
Твій народ тебе кохає,
Вірші він тобі складає,
Рідну землю захищає!
На землі твоїй родючій
Все росте та розквітає!
Розквітають наші душі,
Щастя, радість нас чекає!
Твої діти, Україно,
Це міста та села,
А найкраща з них – Одеса,
Мужня, добра, вірна
Та завжди весела!
Водонагрівач — один із найбільш ненажерливих побутових приладів. Тож дехто вигадує власні лайфхаки, як зробити…
В Україні викрили розгалужену мережу продажу харчових добавок під виглядом інноваційних «диво-ліків». Шахрайська схема поєднує…
Молодша донька Демі Мур та Брюса Вілліса — 32-річна художниця й письменниця Таллула Вілліс —…
Уявлення про те, що волосся можна «привчити» до рідшого миття, — один із найпоширеніших доглядових…
Власники житла з понаднормовою площею мають сплатити податок за 2025 рік. Зазвичай на розрахунок дається…
У серпні більшість городників стикаються з тим, що огіркові батоги починають жовтіти, а зав'язі масово…