Ціни на пальне підвищать, а що з продуктами?
В липні Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає підвищення акцизу на пальне з 1 вересня. Планується, що ставка акцизного податку зростатиме поступово протягом 5 років. Прогнозується, що ціна на бензин і дизель зросте вже у вересні на 1,66 гривні.
Попри те, що законопроєкт ухвалено в липні, його досі не підписав Президент. Якщо цього не станеться найближчим часом, то дію законодавчого акта буде відтерміновано.
Що ж, поживемо-побачимо. Але якщо найближчим часом все ж таки бензин і дизпаливо подорожчають – піднімуться ціни і у магазинах. Наприклад, аграрії, які є одними з найбільших споживачів нафтопродуктів, зазначають, що перше зростання вартості пального може припасти на початок жнив. Тож вони будуть змушені купувати нафтопродукти за ринковими цінами. Відповідно, додаткові витрати закладуть у ціну продуктів харчування. Зокрема, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує зростання ціни на хліб на 4-6%.
Кому доведеться більше платити за комуналку?
З вересня підвищення тарифів на електроенергію і газ не буде. Але ціни на холодне водопостачання та вивезення сміття вже почали зростати в різних населених пунктах.
Вода
Уже відомо, що з 1 вересня для мешканців Виноградівської громади в Закарпатській області централізоване водопостачання зросте на 34%, до 28 гривень за кубічний метр, а водовідведення – на 22%, до 24,34 гривні. Жителі Білогородської сільської ради Бучанського району на Київщині теж платитимуть більше. Новий тариф на централізоване водопостачання складе 28,05 гривні за кубометр, водовідведення коштуватиме 34,16 гривні.
Вивезення сміття
Щодо витрат на вивезення сміття, то для мешканців Миколаєва вони збільшаться приблизно на 15-20 гривень (56-58%) на особу. Тариф на вивезення сміття з 1 вересня зросте приблизно на 40% також у Чернігові. Він становитиме від 40,3 до 41,55 гривні для жителів багатоповерхівок, а також 48,73 гривні – для мешканців приватного сектору.
Нацбанк готує обмеження на карткові перекази
Національний банку України готує обмеження на перекази коштів через банківські картки. Дозволено не більше 30 миттєвих переказів з картки на картку на суму до 100 тисяч гривень на місяць з усіх рахунків в одному банку. Таке нововведення очікують запустити з середини вересня. Волонтерів це не стосуватиметься.
Здавалося б, переважній більшості пенсіонерів годі й думати про таку кількість переказів і, відповідно, максимально дозволену суму. Втім, експерти попереджають: саме пенсіонери як одна із найбільш незахищених верств населення, можуть піддатися спокусі і стати «дропом» у чийсь великій афері. Дропи, або «грошові мули» – люди, які за винагороду надають шахраям доступ до своїх банківських карток. Відтак їхні рахунки стають «перевалочною» базою у великій мережі відмивання грошей.
Починаючи з 2023 року, ряд банків зафіксував стрімке зростання миттєвих переказів. Зазвичай це дрібні суми, що не перевищують 200-500 гривень, але їх кількість протягом доби може перевищити за сотню. Дропи отримують досить низьку винагороду: від тисячі за карту до певного відсотка за суму проведених операцій. Нагадуємо, що штрафні санкції за таку діяльність значно перевищать ймовірний дохід. Тому слід бути обачними і не погоджуватися на сумнівні пропозиції.
Хто з переселенців може залишитися без виплат
Як запевняють в уряді, з 1 вересня виплати продовжать отримувати ВПО, які мали на них право раніше. Також там спростовують чутки про те, що нібито без допомоги держави залишаться діти, які не будуть навчатися офлайн.
Однак слід знати, що автоматично виплати не подовжать:
-
людям, які перебувають за кордоном більше ніж 30 днів поспіль без обґрунтованих причин;
-
тим, хто повернувся до свого місця проживання;
-
тим, хто перебуває у місцях позбавлення волі.
Також, відповідно до постанови № 709, виплати не отримуватимуть переселенці, які з 1 серпня 2023 року здійснили значні фінансові витрати: придбали транспортний засіб, купили земельну ділянку, будинок, квартиру, іноземну валюту, техніку тощо на суму понад 100 тисяч гривень. Також можуть не розраховувати на подовження виплат люди, які мають власну нерухомість поза межами зон бойових дій (понад 13,65 квадратного метра на одного члена родини) або мають депозит в банку на суму понад 100 тисяч гривень.
Яку допомогу скасували?
З 1 вересня призупиняються виплати за програмою «Прихисток». Мінреінтеграції стверджує, що не відмовляється від програми, але ставить її на паузу через брак коштів. Про це повідомив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Роман Усенко. За його словами, фінансування проєкту «Прихисток» відбувається відповідно до Угоди між Мінреінтеграції та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців. Договір діє до 31 серпня 20024 року, тому компенсація власникам житла з 1 вересня виплачуватися не буде.
Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні в рамках соціальної програми «Прихисток» власники житла, які безоплатно прихистили ВПО, могли отримати компенсацію за кожного переселенця. В неопалювальний період сума компенсації становила приблизно 450 гривень на місяць.
Національний кешбек: що це?
З 2 вересня запрацює програма «Національний кешбек». Українці будуть отримувати компенсацію 10% вартості куплених ними українських товарів. Таке рішення ухвалив уряд 20 серпня 2024 року.
Щоб отримувати кешбек, тобто повернення 10% витрачених коштів, необхідно відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну карту в своєму банку або в застосунку. Слід також дати згоду на передачу даних про транзакції при купівлі товарів з вибраних карток. Потім в мобільному застосунку «Дія» обрати послугу Національний кешбек.
Кешбек надаватиметься на товари українського виробництва, в тому числі на ліки і медичні вироби. Виняток становлять підакцизні товари. Участь покупців, виробників і продавців в програмі є добровільною, тож чи є кешбек на конкретний товар в конкретному магазині, покупця інформуватиме магазин. Це також можна буде перевірити на сайті програми.
Накопичені за місяць кошти приходитимуть на створену картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Зняти готівкою їх не можна. Лише витратити на оплату комунальних, медичних послуг, на придбання квитків у кіно, на потяг, а також задонатити на ЗСУ тощо. Максимальний обсяг кешбека – 3 тисячі гривень за місяць.
Які зміни чекають школярів
З 1 вересня в перших класах буде не більше 24 учнів. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається колишньою – 30 учнів. Така норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів і учнів і зробити освітній процес більш ефективним.
Дівчата і хлопці вивчатимуть «Захист України» разом. Один день на місяць планується повністю присвятити таким урокам. Для цього створюються осередки із сучасним обладнанням — комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. На закупівлю обладнання передбачено субвенцію в розмірі 1,64 млрд. грн.
Вивчення історії України та Всесвітньої історії об’єднають в один предмет. Він прибере неузгодженість у викладанні історії і зможе допомогти учням зрозуміти роль України у світі на різних історичних етапах.
Для учнів 1-7 класів запроваджують «уроки щастя». Зі своїми вчителями та наставниками діти розбиратимуться, як турбуватися про власне ментальне здоров’я і добробут оточення. Предмет не буде обов’язковим.
У вересні планують запустити освітній застосунок «Мрія». Це буде платформа для спілкування вчителів, учнів і батьків. Бібліотека, розклад, планування, оцінювання тощо – такі опції допоможуть краще організувати навчальний процес.
Офіцери безпеки з’явилися в усіх українських школах найближчого навчального року. Раніше вони вже працювали в прикордонних та прифронтових навчальних закладах. Вони будуть слідкувати за безпекою учнів, спілкуватися з екстреними службами, контролювати пропускний режим.
У новому навчальному році права освітян, батьків та учнів відстоюватиме новий освітній омбудсмен. Адже у серпні завершилася каденція першого освітнього омбудсмена Сергія Горбачова. Конкурс на цю посаду триває.
Які обмеження чекають на курців
З 1 вересня в Україні суворо обмежать продаж нікотиновмісних продуктів. Верховна Рада 16 січня 2024 року ухвалила Закон № 3553-ІХ, який обкладає акцизним податком ввезення та продаж товарів, що класифікуються як нікотиновмісні продукти для орального застосування. Після 1 вересня продаж, зберігання, транспортування та ввезення нікотиновмісних продуктів без акцизних марок суворо заборонені.
Вам буде цікаво:
Уряд скасує прожитковий мінімум: що буде з пенсіями та соціальною допомогою (відео)
Українцям хочуть знизити тариф на електроенергію – чи буде світло та тепло взимку (відео)
