Чому виникає м’язовий спазм у спині і як його розпізнати, розповіла невролог вищої категорії Наталія Гомоненко.
Усьому виною болючі «вузлики»
– У більшості випадків інтенсивні болючі відчуття в області спини в поєднанні з мимовільними м’язовими скороченнями – це прояви м’язово-фасціального (міофасціального) больового синдрому (МФБС). Синдром здатний вражати практично будь-який м’яз тіла людини і є однією з найчастіших причин болю в спині, шиї та кінцівках.
При цій патології у скелетних м’язах утворюються спазмовані ущільнені ділянки, дуже болючі при дотику – так звані тригерні точки.
Їхні розміри всього 1-3 міліметри. Саме ці ущільнення перешкоджають розслабленню м’язів та зменшують їх силу, а також призводять до появи болю. Причому, часто біль виникає не лише у м’язах, а й у прилеглих суглобах.
Нерідко людина спочатку не надає значення тому, що у м’язі виникає щільний болісний «вузлик». Зазвичай починають турбуватися лише коли порушуються рухи в суглобі: стає важко нахилитися і зав’язати шнурки або підняти руки, щоб одягнути футболку.
Чому виникає проблема?
До основних факторів ризику виникнення м’язового спазму у спині відносять:
- надмірна фізична напруга;
- монотонні повторювані рухи (повороти, нахили);
- тривалу незручну статичну позу (на городі, за письмовим столом, під час сну);
- мікротравми та травми м’язів спини;
- переохолодження, перебування на протязі;
- хронічний стрес, підвищену тривожність.
Крім того, часто причиною виникнення больового синдрому в спині стають захворювання хребта, тканин та структур, що оточують його : остеохондроз, грижі та протрузії міжхребцевих дисків, сколіоз, кіфоз, спондильоз, спондилоартроз, а також вроджені або набуті аномалії опорно-рухового аппарату ( плоскостопість, асиметричність тазу). Така патологія вважається вторинною.
Іноді каталізатором розвитку м’язового спазму виступають захворювання внутрішніх органів: серця, судин, шлунково-кишкового тракту, нирок та печінки.
Спазм м’язів спини: що робити?
Найчастіша проблема, з якою стикаються пацієнти з міофасціальним синдромом – це обмеження рухливості через сильні больові відчуття при стисканні м’язів. Біль може носити ниючий або переймоподібний характер. Інтенсивність болю різко посилюється при поворотах корпусу та русі кінцівок. На пізніх стадіях синдрому болючість набуває хронічного характеру. Нерідко при цій патології виникають і так звані відбиті болі – болі відчуття в місцях, віддалених від джерела запалення, куди больові імпульси доходять по нервових волокнах.
До інших супутніх симптомів відносяться клацання та тріск у суглобах, набряки, пітливість, оніміння частин тіла, відчуття мурашок на шкірі.
Крім болю в м’язах та суглобах, синдром може супроводжуватися головними болями, запамороченням, задишкою, прискореним серцебиттям, порушеннями сну, нудотою, слабкістю, дратівливістю, підвищеною пітливістю.
До якого лікаря звертатися?
Діагноз встановлює лікар-невролог або нейрохірург на підставі скарг пацієнта, особистого огляду та апаратних методів діагностики: рентгенографії, МРТ, КТ, УЗ. При огляді зазвичай проглядається несиметричність м’язів та наявність ущільнених хворобливих ділянок.
Яке лікування призначать?
Основне завдання у гострій стадії захворювання – зняття болю та м’язового спазму, розвантаження хребта, нормалізація емоційного стану. Для цього застосовуються знеболювальні мазі та гелі з диклофенаком, нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти (засоби, що зменшують м’язовий спазм), медикаментозні блокади тригерних точок, антидепресанти. При болях у поперековому відділі хребта іноді рекомендуються корсети та бандажі.
-
У підгострій та хронічній стадії призначаються фізіотерапевтичні процедури, розслаблюючий масаж, мануальна терапія, акупунктура, лікувальна фізкультура.
-
При вторинному синдромі зосереджуються на лікуванні основного захворювання.
У будь-якому випадку, пацієнту з МФБС важливо виключити провокуючі фактори і якомога більше перебувати у стані спокою.
Яким буває спазм м’язів?
Виділяють три форми м’язового спазму спини:
-
гостру – тригерні точки активні (дуже болючі при пальпації), біль носить постійний характер і посилюється під час рухів;
-
підгострий – біль відсутній у стані спокою, але проявляється, коли людина починає рухатися;
-
хронічну – тригерні точки відчуваються лише при натисканні та у разі впливу провокуючих чинників, у вражених зонах є лише певний дискомфорт.
