Але це захворювання без належного лікування призведе до необоротної загибелі зорового нерва і як результат – втрати зору. Проте, раннє виявлення і лікування може пригальмувати або навіть зупинити прогресування захворювання.
Через що виникає глаукома
В оці постійно продукується рідка субстанція, так звана водяниста волога. Водяниста волога секретується в простір між кришталиком і райдужкою. Далі вона виходить через отвір зіниці в передню камеру – простір між рогівкою і райдужкою – і заповнює її. У кутку передньої камери, де сходяться рогівка і райдужка, розташована складна дренажна система ока, через яку водяниста волога покидає око і йде в кровоносне русло.
Саме баланс між продукцією і відтоком водянистої вологи визначає внутрішньоочний тиск. У більшості людей він знаходиться в межах 16-25 міліметрів ртутного стовпа. При глаукомі водяниста волога не отримує належного відтоку, скупчується в оці, і, як наслідок цього, підвищується внутрішньоочний тиск. Без лікування веде до поступової, але незворотної втрати зору.
Які симптоми є загрозливими?
Запідозрити хворобу можна лише тоді, коли виникають гострі приступи глаукоми:
-
надзвичайно сильний біль в оці;
-
різке погіршання зору;
-
головний біль із боку хворого ока,
-
нудота та блювання;
-
світлобоязнь та сльозотеча.
Як своєчасно виявити глаукому?
Через те, що глаукома в більшості випадків ніяк себе не проявляє, особи старше 40 років повинні один раз на рік показуватися офтальмологу з обов’язковим вимірюванням внутрішньоочного тиску.
Для початкової глаукоми характерні зміни в центральному полі зору, для більш просунутих стадій – звуження периферичного поля зору аж до трубчастого зору, коли пацієнт бачить тільки те, що знаходиться прямо перед його очима, а все, що знаходиться з боків, зверху і знизу – суцільна чорнота.
Читайте також:
Щоб зір та гроші не відлетіли на вітер: що не можна робити після заміни кришталика.