Як особливості перекладу викликали паніку
Рівно шістнадцять років тому, 08.08.08, ерефія віроломно напала на Грузію. Зрозуміло , що не нам, українцям, єхидствувати з цього приводу, проте тоді склалася дуже комічна ситуація. Не в Грузії, що стікала кров’ю, зрозуміло, а в США. Наступного дня на території США не було жодного ЗМІ, яке не повідомило б, що Росія бомбить «state Georgia». У нас це перекладається як «держава Грузія», але для американців – то це їх рідний штат Джорджія!
Важко передати, що почалося. Хоча чому важко? Можна просто провести паралель із ситуацією, що мала місце 30 жовтня 1938 року, коли понад мільйон американців після прослуховування радіоп’єси «Війна світів» повірили в те, що на Землю напали марсіани. І в США почалася моторошна паніка. Винуватцями стали актори театру із Нью-Йорка. Бажаючи вразити слухачів напередодні Хеллоуїна, вони вирішили поставити у прямому радіоефірі знамениту п’єсу фантаста Герберта Уеллса. І їхня акторська майстерність викликала вкрай непередбачувані наслідки.
Вся біда в тому, що вистава була оформлена під репортаж новин з місця подій. Перед початком слухачів попередили про те, що в ефірі прозвучить п’єса, проте більшість американців ввімкнули радіоприймачі в той час, коли актори дикими голосами кричали про бойові марсіанські кораблі, промені смерті та чорний газ. Нагадування про вигадані події знову з’явилося лише на 40 хвилині ефіру. Але на той час сотні тисяч американців відчайдушно намагалися вибратися з великих міст. Паніка охопила Нью-Йорк та Філадельфію. Ті, хто не міг тікати з міста, барикадувалися у підвалах і на горищах. Люди масово озброювалися і відчайдушно закликали поліцію та армію врятувати їх від марсіан.
Звідки взявся Нью-Йорк в Україні?
А тепер повернемося до наших нинішніх плачевних реалій. Росіяни 28 червня скинули керовану авіаційну бомбу на Нью-Йорк. Було зруйновано під’їзд п’ятиповерхового будинку, четверо людей загинуло, поранено дитину. Уточнимо: Нью-Йорк у цій ситуації — селище у Торецькій міській громаді Бахмутського району Донецької області.
Чому така дивна для наших країв назва? А вона ще з катерининських часів, це поселення заснували німці-менноніти, які приїхали сюди. Релігійні переконання не дозволяли їм служити в армії, на батьківщині їм не було комфортно. От імператриця і «поділилася» з ними відібраними в українського козацтва землями. І ось якось один з них, підприємець Яків Унгерн, нібито якось вирушив у подорож по США. У цей час штати особливо активно розвивалися, промисловість була на підйомі, освоювалися західні регіони. Унгерн був так вражений побаченим, що, повернувшись додому, в невелике селище-колонію, запропонував назвати його Нью-Йорком.
Є й інша версія – романтична. Мовляв, Нью-Йорк на Донбасі з’явився завдяки коханню. Власник машинобудівного заводу Яків Нібур – теж німець – був одружений на американці Мері. Жінка була на 20 років молодшою за чоловіка і дуже сумувала за рідною Америкою. І ось 1891 року — на її день народження — Нібур подарував дружині грамоту, яку підписав сам губернатор. Там було написано, що селище Заводське (таку назву мало тоді поселення) відтепер іменуватиметься Нью-Йорком. Так Мері отримала в новому будинку згадку про Сполучені Штати Америки.
***
Що сказати на завершення? Скажу, що побажав би жителям американського штату Джорджія та американського Нью-Йорка щодня і щоденно , як і ми, чути звуки вибухів і виття сирени ППО. Ні-ні, нехай небо над ними завжди буде блакитним і мирним, а звуки ці – лише імітацією, нагадуванням про те, що десь за океаном є така ж волелюбна, як у них, країна – Україна, якій не пощастило з сусідом, що збожеволів. І якій треба допомогти залишитися вільною та незалежною. Причому по-людськи допомогти, а не імітувати цю допомогу.
Валерій Боянжу, Херсон-Одеса
