Цей тиск не можна виміряти тонометром, але від нього залежіть наше життя

Чому виникає внутрішньочерепний тиск і як не пропустити небезпечні симптоми, пояснила лікарка-невролог вищої категорії Наталія Гомоненко.

Що таке внутрішньочерепний тиск?

Внутрішньочерепний тиск (ВЧТ) – це величина, котра показує, з якою силою спинномозкова рідина (ліквор), що захищає мозок від перевантажень та механічних пошкоджень, впливає на його тканини.

ВЧТ вимірюється в міліметрах ртутного стовпа і його нормальні показники у дорослого пацієнта, який лежить на спині, варіюються в межах від 7 до 15. Ці значення відчутно збільшуються при стресі, фізичному навантаженні, розумовому перенапруженні, нахилах голови і навіть чханні. Але у здорової людини показники швидко приходять у норму. Якщо з якихось причин циркуляція ліквору у внутрішньочерепному просторі порушується, це провокує надмірне накопичення рідини на певній ділянці і стійке підвищення внутрішньочерепного тиску.

При показниках ВЧТ понад 20–25 міліметрів ртутного стовпа говорять про внутрішньочерепну гіпертензію, жінки страждають від неї частіше за чоловіків. Подальше підвищення тиску може призвести до незворотних змін у тканинах мозку і загрожувати життю пацієнта.

ВЧТ може бути не тільки підвищеним, а й зниженим, але він є менш небезпечним, і його симптоматика виражена слабкіше.

Чому виникає проблема?

Підвищений ВЧТ – не самостійна хвороба, а симптом, який може сигналізувати про наявність різноманітних патологій. Спровокувати збій нормальної циркуляції внутрішньочерепної рідини можуть:

• обмінні порушення;
• спазм або звуження судин, по яких рухається ліквор;
• черепно-мозкові травми;
• інфекційні та вірусні захворювання (менінгіт, енцефаліт);
• уроджені патології мозку;
• гіпоксія;
• наявність доброякісних або злоякісних пухлин.

Крім того, стати винуватцями підвищення ВЧТ здатні надлишок рідини в організмі, ожиріння, сильна інтоксикація, прийом деяких ліків.

Які симптоми мають насторожити?

Симптомами підвищеного внутрішньочерепного тиску можуть бути:

• тиснучий головний біль, що виникає з самого ранку і наростає до вечора, посилюється при поворотах голови, чханні і кашлі;
• загальна слабкість, швидка стомлюваність, дратівливість;
• безпричинні напади агресії або тривоги;
• набряклість обличчя та повік, темні кола та «мішки» під очима;
• зниження слуху, шум у вухах;
• мушки або двоїння в очах, погіршення зору;
• нудота і блювання без видимих причин;
• підвищена пітливість;
• больові відчуття у шиї;
• перепади артеріального тиску;
• порушення сну;
• частий переднепритомний стан або навіть непритомність.

До якого лікаря звертатися?

Якщо гіпертоніки можуть контролювати показники артеріального тиску за допомогою тонометра, ВЧТ неможливо виміряти в домашніх умовах. Діагностувати цей стан можна, лише звернувшись до невролога і пройшовши низку обстежень: МРТ або КТ головного мозку, ультразвукову доплерографію, ехоенцефалографію, огляд очного дна. Ці методи дозволяють побачити наслідки підвищеного ВЧД і встановити можливу причину проблеми. Але виміряти конкретні показники внутрішньочерепного тиску можна лише в умовах стаціонару після проведення спинномозкової пункції. Але це дуже травматичний метод, тому він застосовується у крайніх випадках.

Яке лікування призначать?

Лікування підбирається невропатологом індивідуально, виходячи з причини, що викликала підвищення ВЧТ. З медикаментозних засобів призначають ліки для посилення відтоку рідини, стимулювання роботи мозку, усунення симптомів та поліпшення загального стану пацієнта. Також рекомендованими є фізіотерапія та масаж. Хірургічне втручання показано, якщо консервативне лікування є неефективним і є гематоми, пухлини, що швидко ростуть, або кісти, аневризма, гідроцефалія.

Чим небезпечний тиск, якщо не лікувати?

Системно підвищений ВЧТ без лікування може призвести до таких грізних ускладнень, як інсульт, частковий або повний параліч, порушення координації, рефлексів, мови, а також до втрати зору та проблем із психікою.

Як запобігти підвищенню тиску?

Щоб не допускати підвищення ВЧТ до критичних цифр, слід:

• максимально обмежити вживання солі;
• зменшити обсяг споживаної рідини до 1,5 літра на день;
• спати на тонкій щільній подушці, що добре підтримує голову і шийний відділ хребта, але не піднімає плечей;
• уникати перегріву організму, не приймати гарячі ванну і душ, не відвідувати лазню і сауну;
• виключити надмірні фізичні навантаження.

Ірина Кадченко