Здавлені нервові коріння “мстять” за себе: болить скрізь. Що робити?

Що це за стан, чому він виникає і як лікується, розповіла невролог вищої категорії Оксана Щитник.

Чим небезпечний синдром?

Корінцевий синдром (радикулопатія) – це поширений неврологічний комплекс симптомів, що виникає при здавлюванні нервових корінців. Радикулопатія – не самостійне захворювання, а ускладнення або супутня ознака інших патологій хребетного стовпа. Саме тому важливо вчасно діагностувати цей синдром і провести лікування основного захворювання.

В іншому разі поступово розвивається порушення чутливості та слабкість м’язів, за які відповідає корінець, що може суттєво знизити якість життя і навіть призвести до інвалідності.

Чому відбувається защемлення нервів?

До защемлення нервових корінців найчастіше призводять такі захворювання, як остеохондроз, остеопороз, спондилоартроз, міжхребцева грижа або протрузія диска, а також уроджені дефекти хребта, травми спини, порушення постави, наявність пухлин або рубців, що защемляють нерв. До поширених факторів ризику належать і постійні навантаження хребетного стовпа, малорухливий спосіб життя, при якому слабшають м’язи, що підтримують хребет, часті переохолодження, стреси, наявність зайвої ваги.

Викликати радикулопатію здатні також гормональні збої, інфекційні процеси, вплив на організм хімічних речовин.

Як проявляється синдром?

Основний симптом корінцевого синдрому – біль, зазвичай виникає уздовж ходу конкретного нерва. Але сильні больові відчуття можуть бути не тільки в ураженому сегменті хребта, але і в кінцівках, і в області внутрішніх органів, що значно ускладнює діагностику синдрому. Зокрема, якщо зачеплено корінець у шийному відділі, болітимуть шия та рука; при защемленні в грудях – біль виникає в спині і може «рикошетити» у серце або шлунок; при синдромі в попереково-крижовому відділі – страждає не лише поперек, а й сідниці, ноги, органи малого тазу.

Біль може бути як постійним, так і «стріляючим», що посилюється при кашлі, чханні, будь-якому русі, фізичному або емоційному напруженні. Больовий синдром нерідко супроводжується набряком та почервонінням шкіри, підвищеною пітливістю пацієнта.

До інших проявів корінцевого синдрому належать порушення чутливості в зоні, за яку відповідає уражений нерв, відчуття поколювання, повзання «мурашок» на шкірі. Згодом через ослаблення м’язів в ураженій зоні виникає порушення та обмеженість рухів, хворому стає важко виконувати звичні дії.

Іноді при радикулопатії відзначаються загальні симптоми – слабкість, нездужання, порушення сну, підвищення температури тіла.

Яке лікування призначать?

Після огляду неврологом може бути призначено рентгенографію хребта у двох проекціях – передній та бічний. Але найінформативнішим способом обстеження є магнітно-резонансна (як альтернатива – комп’ютерна) томографія. Також часто рекомендується електроміографія. За наявності симптомів з боку внутрішніх органів призначаються додаткові аналізи.

Терапія підбирається індивідуально. Але найчастіше для лікування проявів радикулопатії призначаються:

• нестероїдні протизапальні препарати (у формі таблеток, мазей та гелів), що знімають запалення та больовий синдром;
• міорелаксанти – для усунення м’язових спазмів;
• вітаміни групи В – для покращення стану нервових закінчень;
• хондропротектори – для прискорення регенерації хрящів;
• знеболювальні блокади у вигляді локальних ін’єкцій.

Також при корінцевому синдромі ефективними є фізіопроцедури, лікувальна фізкультура, масаж, рефлексотерапія.

Якщо за кілька місяців лікування консервативні заходи не приносять відчутного результату, рекомендується хірургічне втручання.

Більше рухайтесь

При сидячій роботі регулярно виконуйте розминку, щодня робіть ранкову гімнастику, дозуйте фізичні навантаження, уникайте травм та переохолоджень.

Ірина Кадченко