Пенсія в умовах воєнного стану: що змінилося за два роки

Виплата пенсій

В зоні бойових дій

Першим викликом постало питання виплати пенсій. В кінці лютого 2022 року довелося замислитися, як вчасно виплачувати пенсію тим, хто опинився в , де припинили працювати поштові та банківські відділення. Відтоді з’явилася можливість автоматичного переведення пенсійних виплат з пошти на банк і навпаки. Також людям, які терміново залишили свої домівки в прифронтових територіях, надали право швидко отримати пенсію в будь-якій точці України.

За кордоном

Згодом були зміни і щодо можливості продовження або поновлення пенсійних виплат для осіб, які виїхали за кордон. В 2023 році також запроваджено механізм відеоідентифікації для пенсіонерів, які не можуть фізично відвідати органи Пенсійного фонду, але мають підтвердити своє право на подальші виплати.

В окупації

До того ж були ухвалені зміни до законодавства, що дають можливість оформити пенсію заднім числом для осіб, які не змогли виїхати з окупованих територій. Приміром, людині виповнилося 60 років в 2023 році, але вона не могла оформити пенсію в Україні, бо знаходиться на непідконтрольній території. У разі деокупації або у разі виїзду на підконтрольну територію така людина зможе оформити пенсію не з дати подачі заяви, а з дня досягнення пенсійного віку і отримати гроші за весь попередній час.

Виплати переселенцям

Після скасування карантину влітку 2023 року також постало питання щодо відновлення ідентифікації для пенсіонерів, які отримали статус ВПО до 24 лютого 2022 року. Потім це питання знову відтермінували (наразі до 31 березня 2024 року).

Нові доплати та перерахунки

Окрім цього, протягом останніх двох років було багато змін щодо розмірів пенсій, надбавок, обчислення стажу тощо. Хоча частина змін ухвалювалася ще до повномасштабної війни, але запрацювали вони вже після 24 лютого 2022 року. Наведемо, на нашу думку, найзначніші зміни за останні два роки, окрім вже зазначених вище:

• розпочата виплата надбавки до пенсії особам у віці 70-74 роки;
• після багаторічної перерви проіндексовано пенсії військових, держслужбовців і науковців;
• при обчисленні пенсії дозволено вилучати із зарплати невигідні періоди роботи в умовах воєнного стану (коли людям, наприклад, урізали зарплату);
• сталися певні зміни щодо порядку підтвердження стажу для селян, підприємців, дружин військовослужбовців, засуджених і реабілітованих осіб, працівників, які мають пільговий стаж, людей, які втратили документи через війну;
• спрощено процедуру оформлення договору про добровільну сплату страхових внесків та розширено коло осіб, які можуть купувати стаж.
• запроваджено меценатські пенсії;
• за тих, хто перебуває в полоні, держава зобов’язалася сплачувати страхові внески, щоб цей період зараховувався до загального стажу людини;
• запроваджено пенсію за особливі заслуги для осіб, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті (разом з тим одночасно скасували пенсії за особливі заслуги для тих, хто мав радянські ордени, але у тих, кому відповідні доплати вже були призначені, відбирати їх не стали);
• запровадили щомісячні грошові виплати громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною за захист державного суверенітету та територіальної цілісності України (від 1 до 3 мінімальних зарплат незалежно від факту отримання пенсії).

Звісно, не всі ці зміни надто значні і охоплюють далеко не всіх пенсіонерів, втім кількість ухвалених ініціатив дійсно чимала.

Нереалізовані ініціативи

Між іншим, нагадаємо, що 2022 року Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення. В 2023 році також була розірвана окрема двостороння угода з Білоруссю. Такі політичні кроки на практиці погіршать ситуацію для частини українців, які, наприклад, мають стаж, набутий в колишніх країнах СРСР.

Влітку 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо пропорційного обчислення страхового стажу особам, які працювали поза межами України». Але його досі не ухвалено і кардинально це проблему все одно не вирішить.

Загалом депутати зареєстрували чимало законопроєктів, які поки що не ухвалені або не будуть ухвалені взагалі. Обіцяну накопичувальну пенсійну систему так і не винесли на голосування ані в 2022-му, ані в 2023 році. Також була анонсована реформа, що передбачає запровадження бальної системи. Відповідний проєкт розробляли в Міністерстві соціальної політики, але до реалізації поки що не дійшло.

Підвищення пенсій

Звісно, рівень пенсій в Україні дуже далекий від європейських. Він не відповідає реальному прожитковому мінімуму і не встигає за цінами. Хоча в уряді запевняють, що індексація пенсій рівень інфляції перекриває.

Втім, пенсії так чи інакше зростають навіть в умовах війни – цей факт неможливо заперечувати. Станом на 1 січня 2022 року, розмір середньої пенсії по країні становив 3991,53 гривні. Станом на 1 січня 2024 року, середня пенсія складає вже 5385,25 гривні. Тобто за два роки збільшення відбулося на майже 35%, або 1393,72 гривні.

В 2022 році відбулося щонайменше 5 етапів перерахунку: березнева індексація, весняний перерахунок працюючим пенсіонерам, збільшення прожиткового мінімуму в липні та грудні, певні вікові доплати в жовтні і грудні, збільшення мінімальних пенсій за інвалідністю військовим в жовтні і деяким чорнобильцям в грудні.

В 2023 році відбувалася лише індексація в березні і липні (для держслужбовців і науковців) та традиційний весняний перерахунок пенсій за стажем для частини працюючих громадян.

В 2024 році вже відбувся перерахунок пенсій через збільшення мінімальної зарплати. Також з 1 березня очікується індексація пенсій, перерахунок пенсій через збільшення прожиткового мінімуму, перерахунок частини пенсій чорнобильців.

Безперечно, є люди, яким протягом 2023 року пенсію не збільшили ані на копійку. Але якщо брати період останніх двох років, то, напевно, немає людей, яким пенсію за цей час не збільшили хоча б трошки (в дужках залишаємо частину спеціальних пенсій, що перевищують 10 мінімальних).

Від оптимізму до реалізму

За останні два роки кількість пенсіонерів в Україні зменшилась на понад 324 тисячі. Це майже третина мільйона – страшні цифри. Але для держави зменшення кількості пенсіонерів – це, скоріше, добре, ніж погано, адже можна трохи зекономити. Грошей на виплату пенсій в бюджеті фактично немає. Про це відверто каже навіть президент.

В уряді зізнаються, що сьогодні всі соціальні видатки здійснюються за рахунок міжнародної допомоги та кредитів. Тобто країна живе сьогоднішнім днем, не дуже зазираючи у майбутнє. Чи лусне колись ця мильна бульбашка? Питання відкрите. В кращому випадку країна дочекається мирних часів і буде ще багато років відновлювати економіку та вибиратися з боргової кабали. Втім, як бачимо, поки що пенсійна система тримається і живе доволі бурхливим життям.