Отже, сьогодні ми з вами розглянемо питання законності використання поліграфа в різних сферах. Окрему увагу приділимо етичним дилемам, що виникають під час проведення поліграфних перевірок, а також практичним аспектам інтерпретації результатів.
Існує чимало міфів і хибних уявлень щодо можливостей та принципу роботи поліграфа, відомого широкій аудиторії як “детектор брехні”.
Отже, перелічимо декілька поширених міфів про можливості детектора брехні.
Реальність: свідома брехня також викликає стрес та емоційну напругу, що фіксуються приладом. Хоча досвідчені “брехуни” можуть частково контролювати свої реакції.
Реальність: результат залежить від багатьох чинників, зокрема вміння оператора скласти грамотні питання та проінтерпретувати реакції.
Реальність: це лише непрямий допоміжний доказ, що потребує підтвердження іншими фактами.
Попри певні обмеження методу, поліграф активно і досить ефективно застосовується в Україні в різних сферах: на держслужбі, в правоохоронних органах, для скринінгу кандидатів в окремі структури, у приватному секторі. З його допомогою виявляються факти корупції, розкриваються злочини, запобігається розголошення держтаємниць.
Використання поліграфа або перевірка на детекторі брехні викликає чимало дискусій в юридичній площині. Давайте це розглянемо.
В Україні відсутній окремий нормативно-правовий акт, який би комплексно регламентував порядок та умови проведення поліграфних перевірок. Лише в деяких відомчих документах є посилання на можливість застосування поліграфа (наприклад, для скринінгу кандидатів на службу в поліції).
Загалом, чинне законодавство не забороняє використання поліграфа, але й прямо не врегульовує ці питання. Тому на практиці часто виникають колізії щодо допустимості результатів поліграфних перевірок як доказів у справах.
Попри законодавчі прогалини, поліграф досить широко застосовується в досудових розслідуваннях та оперативній роботі правоохоронних органів. Його дані використовують як допоміжну інформацію для збору доказів, висунення слідчих версій, планування тактичних операцій.
Водночас судова практика щодо допустимості результатів поліграфа як речових доказів не є усталеною. Частіше за все вони розглядаються лише як непрямі чи допоміжні докази. Тож питання ролі та значення поліграфа в сучасному українському правосудді потребує подальшого законодавчого врегулювання.
Поліграф знаходить все ширше застосування не лише в правоохоронній діяльності, але й у приватному та державному секторі економіки. Адже він дозволяє ефективно запобігати правопорушенням, витоку інформації, фінансовим зловживанням.
Все більше українських та міжнародних компаній вдаються до послуг поліграфологів з метою перевірки найнятих працівників, з’ясування обставин можливих шахрайств чи крадіжок, пошуку “джерел” конфіденційної інформації, що витікає.
Здебільшого поліграф використовується під час скринінгу кандидатів на ключові посади, пов’язані з фінансовою відповідальністю, доступом до цінних ресурсів, комерційних таємниць тощо.
В Україні поліграф дедалі ширше застосовується в діяльності спецслужб, правоохоронних органів, антикорупційних і контролювальних державних структур. З його допомогою проводять перевірки кандидатів на службу в поліцію, прикордонну та митну службу, запобігають витоку секретної інформації.
Часто сканери брехні використовують під час розслідування резонансних злочинів чи корупційних справ. І хоча юридичний статус результатів поліграфа є невизначеним, фактично ці дані активно застосовуються для отримання оперативної інформації та як допоміжний інструмент досудового слідства.
Хоча поліграф має давню історію та широко використовується в різних сферах, технології не стоять на місці. Останнім часом з’являються нові, вдосконалені системи виявлення неправди та приховування інформації. Їх уже активно застосовують в західних країнах, і слід очікувати поширення цих практик в Україні.
Сучасні технології, зокрема методи нейролінгвістичного аналізу та штучного інтелекту, дозволяють аналізувати міміку, жести, особливості мовлення людини в реальному часі та з високою точністю. Подібні системи вже успішно застосовуються в юридичній сфері розвинутих країн.
Можна прогнозувати, що новітні технології детекції брехні поступово витіснять класичні поліграфи в українському правозастосуванні. Це дозволить підвищити об’єктивність та правдивість отримуваних даних. Проте потребуватиме відповідного нормативного врегулювання таких методів з урахуванням питань етики та прав людини.
Так, відмовитися від проходження поліграфа можна, адже немає прямої вимоги обов’язково погоджуватися на таку перевірку.
Законодавством заборонено застосовувати поліграф до вагітних жінок, осіб із серйозними захворюваннями та дітей.
Ні, дані поліграфа не можуть бути самостійним доказом. Вони можуть враховуватися лише як додаткова інформація.
Так, кожен має право відмовитися від проходження перевірки на поліграфі та не надавати жодних пояснень щодо причин такої відмови.
Джерело: polygraph-expert.com
*на правах реклами
Стартувала реєстрація на отримання нових виплат для українців.
Кожна домашня рослина не лише прикрашає інтер'єр, але й приносить радість своєму господареві.
Котлети — це класична страва, яка є важливою частиною української кухні. Це ситна, смачна та…
Щоб вибрати ідеальний диван, важливо враховувати безліч факторів – від розмірів та форми до матеріалів…
Українців можуть позбавити небажаних дзвінків. Новий законопроєкт передбачає можливість ідентифікації абонентів, які порушують ваш спокій.…
Вже з 1 грудня 2024 року клієнтів "Ощадбанку" очікують суттєві нововведення. Чи стануть послуги банку…