І собі вистачить, і на продаж залишиться: що треба зробити, щоби інжир дав рекордний урожай

Секретами успішного вирощування інжиру у західних областях України поділився садівник з великим досвідом Богдан Михайлович ГАМОРАК, з м. Тлумача Івано-Франківської області.

Моє захоплення “екзотами” почалося у далеких 80-х, коли працював у Мурманському Траловому флоті та побував у багатьох південних країнах. Можливо тому, надивившись на різноманітність тамтешніх фруктів, захотілося спробувати щось виростити самому.

Зараз у моїй колекції налічується багато різних екзотичних та малопоширених рослин.

Але мова піде сьогодні про інжир. Перші два саджанці висадив у 1985 році, а вже наступного року скуштував перші плоди смоківниці. Нелегким було пізнання цього, начебто, невибагливого, заморського гостя. Були роки, коли не доводилося куштувати жодного плоду. Тільки насолоджуватися буйним зростанням Біблійного деревця.

Інформації щодо вирощування інжиру було мало.

Згодом набув необхідного досвіду, поповнив колекцію новими сортами та охоче ділюся секретами вирощування інжиру з усіма бажаючими.

На моє переконання, вирощувати субтропічну рослину інжир в Україні, а саме у західних областях, допомогли значні зміни клімату за останні десятиліття.

Способи вирощування інжиру

Кожен регіон має свої особливості вирощування інжиру.

Якщо на півдні Одещини інжир уже можна вирощувати як неукривну культуру, то у західних та північних областях – обов’язково на зиму вкривати.

Якщо цього не зробити, вся наземна частина вимерзає і доводиться формувати плодоносні основні пагони наново.

Зауважу, що інжир найкраще дає врожай, коли є запас старої деревини.

Короткочасні морози до -15 рослина переносить без особливих ушкоджень.

Висаджувати саджанець бажано у неглибокій траншеї під нахилом до землі якомога нижче.

Це полегшить укриття куща на зиму. Та й поливати буде набагато простіше. Вся вода перебуватиме в зоні зростання коріння і не розпливатиметься садом чи городом.

Контейнерне вирощування інжиру має свої переваги та недоліки.

До останнього можна віднести тільки те, що ви збиратимете менше стиглих фіг. Переваг набагато більше: на зиму не потрібно вкривати, на літо виставляєте де вважаєте за потрібне, легко доглядати за рослиною. Тільки поливати треба частіше. Якщо з якоїсь причини не підлили – можуть опасти плоди і навіть листя. У таких випадках раджу використовувати краплинне зрошення.

Для вирощування інжиру в ємностях землесуміш має бути легкою, поживною, повітро- і водопроникною.

Які сорти інжиру найродючіші

Останніми роками сильно збільшився асортимент сортів інжиру.

І якщо ви запланували на своїй ділянці висадити 2-3 кущі, тоді вибрати дуже важко. Шукайте саджанці у перевірених продавців, щоб даремно не гаяти часу. Іноді мені телефонують і запитують чому інжиру кілька років, а він не плодоносить або обсипаються фіги. Не забувайте, що це субтропічна культура і бувають не тільки сорти, що самозапиляються, але і ті, для яких потрібна крихітна оса бластофага. Вона запилює лише інжир і живе лише у південних країнах. Велике значення має місце вирощування. Тобто сорти, які добре зарекомендували себе на півдні, не покажуть такий результат на заході або у більш північних областях.

У Прикарпатті непогано ростуть і плодоносять такі сорти як Сірий ранній, Біла фіга, Бурий турецький, Поморійський, Медовий та ряд інших сортів.

А такі сорти як Далматський, Брунсвік, Коричневий турецький та інші можуть дати лише невеликий урожай.

Хоча у контейнерах добре ростуть і плодоносять. Тому для вирощування інжиру у відкритій землі шукайте сорти, які найкраще підійшли для вашої місцевості.

Чим підживлювати інжир для рекордного врожаю

Окремо хочу звернути увагу на контейнерне вирощування інжиру.

Висадивши саджанець у свіжу поживну землесуміш, будьте готові через 3-4 тижні почати підживлення рослини. Коренева система швидко наповнює ємність і забирає всі поживні речовини. Інша річ відкрита земля. У природі інжир зростає на бідних землях, проте дає непогані врожаї. На наших родючих чорноземах не потрібно перегодовувати рослину азотними добривами. Це сприятиме сильному зростанню пагонів та порослі, а це, у свою чергу, затримує дозрівання плодів. Я ж свої саджанці, висаджені в контейнери, підживлюю азотними добривами природного походження раз на 10 днів до середини літа. У відкритій землі – дивлюся на стан рослини та підгодовую за потребою. Підживлення фосфорно-калійними добривами має вирішальне значення для якнайшвидшого дозрівання фіг та їх цукристості. Ці підживлення починаю з кінця червня по листю: найбільше використовую кальциніт (кальцієва селітра) 20 г на 10 л води раз на 10 днів у вечірній час, плантатор, витяжку із золи, ближче до осені – монофосфат калію. Застосовую підживлення по черзі. Також золу можна підсипати під кущі, загортаючи сапкою.

Що необхідно для закладки другого врожаю у сезоні

Зелені операції на інжирному кущі мають велике значення для зростання рослини та закладання другого, основного врожаю.

Після появи 5-7 листя по всьому кущі прищипую верхівки пагонів, вирізаю гілки, які ростуть всередину і створюють загущення. Поросль потрібно видаляти постійно, встромляючи секатор в глиб землі, не залишаючи пеньків. Після проведення такої операції з пазух листя виростають фіги та нові гілки, але вони не мають великої сили зростання. При необхідності частину можна видалити повністю, а трохи залишити, через деякий час знову прищипнути.

Молоде листя потрібне для харчування рослини.

Виростити інжир – легко та просто.

Тільки слід дотримуватись нескладних правил агротехніки. З роками ви і самі набудете необхідного досвіду. Інжир – дуже цінна лікарська рослина. Плоди, листя та деревину здавна використовували у народній медицині для лікування різних захворювань. Зараз на ринках можна купити свіжий та сушений інжир. Але повірте – це не те. Слід спробувати вирощений своїми руками, і ви самі переконаєтеся в цьому. Бажаю всім удачі!