Що робити, якщо все болить, але аналізи в нормі – рекомендації лікаря

Чому воно виникає, кому загрожує і як лікується, розповіла лікарка-невролог вищої категорії Оксана Щитник.

Біль є, запалення немає

Фіброміалгія (фіброзит, фіброміозит, фіброміалгічний синдром) – це хронічне позасуглобове незапальне захворювання.

Особливість його в тому, що, незважаючи на яскраво виражений больовий синдром, не відбувається запалення, незворотної зміни або руйнування тканин організму, а також ушкодження внутрішніх органів.

Фіброміалгія частіше виникає у вже зрілому віці, причому жінки страждають на неї приблизно у 8 разів частіше за чоловіків.

У чому причина?

Незважаючи на те, що фіброміалгічний синдром є досить поширеним, він досі до кінця не вивчений і причини його розвитку незрозумілі. Деякі фахівці пов’язують фіброміалгію з безсонням, дефіцитом гормону серотоніну, порушеннями в центрах больової чутливості головного мозку, але офіційного підтвердження ці теорії не мають.

Вважається, що у групі ризику перебувають пацієнти з хронічними захворюваннями суглобів та сполучної тканини, такими як ревматоїдний артрит, остеоартрит, системний червоний вовчак, анкілозуючий спондиліт. Також відіграють свою роль спадковість, надмірне фізичне навантаження, мікротравми, часті або хронічні вірусні інфекції, дистрофічні зміни м’яких тканин, сильний емоційний стрес.

Як проявляється захворювання?

Фіброміалгічний синдром проявляється у вигляді різноманітних симптомів, що не загрожують життю, але завдають хворому сильного дискомфорту.

Основний прояв захворювання – генералізований больовий синдром (у різних частинах тіла, а не в області одного конкретного органу), часто у вигляді симетричних осередків. Спочатку болючі відчуття виражені неяскраво, але поступово посилюються і нерідко супроводжуються розладом чутливості: відчуттям печіння, поколювання і «мурашок», особливо в кінцівках. Найчутливіші зони – шия, потилиця, плечі, область грудної клітки, сідниці.

Також до частих симптомів фіброміалгії належать розлади сну, погіршення пам’яті та уважності, головний біль і запаморочення, скутість м’язів вранці, судоми в литкових м’язах, порушення функції кишечника.

Крім того, можуть спостерігатися підвищена дратівливість і тривожність, метеозалежність, перепади настрою, пригніченість і схильність до депресії.

Симптоми мають тенденцію посилюватися при стресах, перевтомі, переохолодженні та нестачі сну, а також при скептичному й недовірливому ставленні до проблеми з боку лікарів, близьких і друзів.

Чому недугу важко виявити?

Діагностувати фіброміалгію часто буває важко, оскільки пацієнт скаржиться на біль у всьому тілі, а показники обстежень та аналізів залишаються в межах норми. Тому зазвичай діагноз ставиться з урахуванням клінічних даних, додаткові дослідження призначаються лише для того, щоб виключити інші хвороби з подібними симптомами.

Про фіброміалгію свідчить генералізований больовий синдром, який непокоїть людину протягом трьох місяців і більше. Також при пальпації фахівець виявляє чутливі болючі точки за відсутності на цих ділянках почервоніння, набряку та локального підвищення температури. Загалом до процесу діагностики можуть залучатися лікарі різних спеціальностей: невролог, психіатр, психолог, ендокринолог, ортопед, ревматолог, фізіотерапевт.

Як позбутися болю?

Специфічних ліків від фіброміалгії немає, лікування призначається комплексне і симптоматичне, з урахуванням індивідуальної ситуації пацієнта.

Воно може включати прийом знеболювальних, протисудомних, седативних препаратів і таких, що покращують сон.

До поширених немедикаментозних методів належать фізіопроцедури, масаж, гідромасаж, акупунктура , санаторно-курортне лікування в сухому і теплому кліматі.

Допоможуть піші прогулянки і плавання

Також рекомендуються регулярні фізичні вправи на розтягування та аеробні навантаження: швидка ходьба, плавання, їзда на велосипеді (в ідеалі слід займатися вранці). Зняти або знизити симптоматику допомагають і дихальні практики, медитації, заняття йогою, психотерапія.

Ірина Кадченко