Криза похилого віку: що це означає

З віком деякі люди стають більш уразливими, невпевненими у собі, замкнутими, підозрілими. Чи це є нормою, розповів лікар-психіатр Ігор Шибко.

Вікова криза наздожене всіх

– Криза похилого віку, пов’язана з переходом від зрілості до старості, – неминучий період у житті кожної людини. Він характеризується природними фізіологічними та психічними змінами, а також зміною соціального статусу (вихід на пенсію), режиму та розпорядку дня. Все це впливає на сприйняття людиною навколишнього світу, її самооцінку, психоемоційний стан та поведінку.

У житті пенсіонера стає менше цілей, та й ті спрямовані не так на соціум, а на забезпечення своїх базових потреб. Нові навички, якості та риси характеру вже не виробляються, а старі – загострюються та трансформуються. Наприклад , той, хто був ощадливим, може стати скупим, а той, хто ретельно стежив за своїм здоров’ям, перетворюється на іпохондрика. Загалом із віком відзначається зниження здатності до адаптації, а інтерес до нового змінюється прагненням до стабільності.

При патологічних формах старіння, пов’язаних із тяжкими хронічними захворюваннями, залежністю та втратою самостійності, вікові зміни зазвичай виражені сильніше і можуть призводити до виникнення почуття ущербності та непотрібності, депресивних станів.

При цьому важливо відрізняти природні ознаки старіння від перших симптомів старечої деменції.

Коли панікувати не варто?

Ось які зміни особистості загалом характерні для людей старшого віку:

• уповільнення реакцій, виражена потреба у відпочинку та сні;
• часта зміна настрою та підвищена емоційність (люди стають сентиментальними, чутливими, вразливими);
• підвищена консервативність (людина важко змінює звички, місце проживання, політичні погляди);
• опір змінам та нововведенням (наприклад, небажання освоювати комп’ютер та мобільний телефон);
• зниження самооцінки та невпевненість у собі, пов’язана зі зниженням соціального статусу, погіршанням здоров’я та матеріального становища;
• забудькуватість (із віком, насамперед, страждає короткочасна пам’ять – людина не пам’ятає, куди вона поклала ключі, чи прийняла ліки, чи телефонувала родичам);
• дратівливість і тривожність (завжди знаходиться безліч приводів для занепокоєння – хвороби, побутові проблеми, зростання цін, відносини з родичами);
• навіюваність (легко потрапляють під вплив реклами, різних пропагандистів та шахраїв);
• підвищена товариськість (часто діляться зі співрозмовником найдрібнішими подробицями свого життя, при цьому можуть повторюватися).

Як допомогти собі?

Максимально безболісно пережити кризу похилого віку та гідно адаптуватися до нових життєвих обставин допоможуть прості, але ефективні заходи:

• лягайте спати до 23.00 і спіть не менше 8 годин, за бажання – відпочивайте півгодини вдень, забезпечивши у спальню приплив свіжого повітря (при порушеннях сну не поспішайте приймати снодійні та седативні препарати – почніть із розслаблюючого аутотренінгу та фітопрепаратів);
• стежте за харчуванням: не зловживайте м’ясом, салом, вершковим маслом- тваринний жир сприяє розвитку атеросклерозу;
• тримайте під контролем свої хронічні захворювання: стежте за показниками артеріального тиску, рівнем холестерину та цукру в крові;
• раз на півроку профілактично відвідуйте сімейного лікаря;
• будьте фізично активні: робіть зарядку, більше ходіть пішки, плавайте, танцюйте;
• займайтеся інтелектуальною працею: читайте книги, музикуйте та співайте, розгадуйте кросворди, вчіть напам’ять вірші, грайте у шахи, а також тренуйте дрібну моторику пальців (в’яжіть, вишивайте, малюйте);
• не замикайтеся у собі: зустрічайтеся з друзями та родичами, знайдіть клуб за інтересами, заведіть кішку чи собаку.

***

Зрештою, порада для родичів людей старшого віку. Щоб підвищити впевненість у собі ваших близьких, приділяйте їм більше уваги, дайте відчути свою важливість та корисність, доручивши якусь сімейну справу (наприклад, пекти пиріг у вихідні або зустрічати онуків зі школи).

Що робити за перших симптомів деменції?

Ось які зміни у характері та поведінці людини старшого віку можуть свідчити про початок деменції:

• неохайність та зневага звичними гігієнічними процедурами;
• підвищена підозрілість та манія переслідування;
• втрата орієнтації у просторі та часі;
• безпричинна агресія та буяння;
• патологічне накопичення та відмова викидати старі речі;
• втрата координації рухів;
• гіперсексуальність та розв’язна поведінка;
• втрата пам’яті.

Якщо ви помітили у близької людини подібні ознаки, необхідно якнайшвидше звернутися за допомогою до фахівців.

Ірина Кадченко