Алергічна нежить: як розпізнати непереносимість і що робити?

Кому він загрожує та чим лікується, розповіла лікар-алерголог вищої категорії Ірина Агафонова.

Чим небезпечний алергічний риніт?

Алергічний риніт – це запальне захворювання слизової оболонки носа, що виникає при потраплянні на неї алергічних подразників. Ними можуть бути пилок рослин, пилові кліщі, шерсть свійських тварин, побутова хімія, також цвіль. Народна назва захворювання – сінна лихоманка.

Алергічний риніт може мати як цілорічний, так і сезонний перебіг. Другий варіант зустрічається частіше, зазвичай пов’язаний з реакцією на пилок і збігається з періодом цвітіння рослин-алергенів. Зокрема, у липні-серпні «пилять» деякі злаки, соняшник та бур’яни: амброзія, полин, лобода, кропива.

Багато хто не надає симптомам алергічного риніту серйозного значення. Тим часом тривалий нежить не тільки знижує якість життя, а й служить фактором ризику для розвитку синуситу, отиту, поліпів у носі, а також небезпечних захворювань нижніх дихальних шляхів – бронхіальної астми та пневмонії.

Чому виникає?

Причини виникнення алергічного риніту до кінця не вивчені, але доведено, що це захворювання зазвичай викликається сукупністю факторів, серед яких можуть бути:

– генетична схильність;

– респіраторно-вірусні інфекції, що часто повторюються;

– аномалії розвитку і травми носової порожнини, що призводять до її деформації;

– наявність домашніх тварин;

– контакти з речовинами-алергенами (борошняний пил, азбест, пліснява, хімічні реагенти, барвники, віддушки, медикаменти);

– порушення обміну речовин;

– зловживання судинозвужувальними засобами для носа;

– наявність хронічної патології слизової оболонки носа, що виникає через порушення тонусу кровоносних судин.

Тривожні симптоми

Симптоми алергічного риніту варіюються від ледь помітних до дуже важких. Основні прояви захворювання – запалення і набряк слизової носа, рясний нежить, багаторазове чхання, утруднене дихання. Також часто спостерігаються свербіж носа і повік, почервоніння очей, сльозотеча, головний біль, закладеність вух, погіршення нюху та смакових відчуттів, порушення сну, хропіння, носові кровотечі, загальна слабкість і швидка стомлюваність.

Якщо запустити захворювання, до алергічного риніту здатна приєднуватися вторинна інфекція, після чого у хворого можуть з’явитися симптоми гаймориту або синуситу: гнійні виділення з носа, біль у ділянці лоба та носових пазух.

Яке лікування призначать?

При підозрі на алергічний риніт слід звернутися до отоларинголога або алерголога. Фахівець проведе опитування та огляд пацієнта, для підтвердження діагнозу можуть бути призначені алергологічні шкірні проби, мазок-відбиток зі слизової оболонки носа, риноскопія – огляд носової порожнини за допомогою спеціального інструменту.

Вибір методу лікування алергічного риніту залежить від його причини, тяжкості симптомів, супутніх захворювань та способу життя пацієнта. Єдиний ефективний спосіб усунення нежитю – повне виключення контакту з алергеном і зведення до мінімуму подразнюючих факторів. У період загострення симптоми риніту полегшують за допомогою антигістамінних та протинабрякових засобів, крапель для носа та очей, стероїдних назальних спреїв. При цьому вид і дозування препаратів підбирається тільки лікарем.

Якщо ви хворієте не перший рік і симптоми наростають, у період ремісії рекомендована специфічна імунотерапія (гіпосенсибілізація) – курс ін’єкцій, що містять невелику кількість алергену. Але цей метод протипоказаний при бронхіальній астмі і низці захворювань серцево-судинної системи.

У разі тяжкого перебігу алергічного риніту потрібна кардинальна зміна способу життя або навіть місця проживання.

Допоможе дієта

При сезонних формах алергічного нежитю важливо також дотримуватися спеціальної дієти і виключити з раціону продукти, що містять пилок рослин-алергенів: це мед, горіхи, халва, насіння, дині, кавуни, виноград, гірчиця – повний список індивідуальних «заборон» вам перелічить лікар.

Ірина Кадченко