Що дала християнська віра князю Володимиру і нашій країні

Святий апостол Павло заповідає нам: «Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячись на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру» (Євр.13,7). Слухаючи покликання святого Апостола, ми славимо і ублажаємо просвітителя і хрестителя Русі рівноапостольного великого князя Володимира.

Та все ж зглянулося всемилостиве око благого Бога на князя Володимира – і засяяло у серці його світло. Він зрозумів суєту ідольської омани і пізнав єдиного Бога, Котрий створив все видиме і невидиме. Запалав він духом і захотів серцем бути християнином і обернути всю свою землю на християнство. І це справдилося. Увійшовши у святу купіль, відродився Володимир від Духа і води, і наказав він усьому народові своєму хреститися в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. З того часу наша земля стала славити Христа з Отцем і Святим Духом.

Просвітило землю нашу сонце Євангелія, зруйнувалися капища, споруджувалися церкви, хрест освятив міста, ідоли скинулися і явилися ікони святих, стала підноситися безкровна Жертва. Фіміам, піднесений Богу, освятив повітря.

Князь Володимир – складна історична особистість. В особі його ми можемо бачити сьогодні, як у дзеркалі, самих себе, з усією складністю наших характерів, мінливістю нашої поведінки, з поривами і падіннями. Господь благоволив обрати саме таку людину, щоб сповна явити в ній чудо, яке творить з людьми свята віра.

Грішний і буйний язичник Володимир став натурою богобоязливою. Його звернення до Христа було справжнім, глибоким. Преображення його характеру і розрив з гріхом були дивовижними. Свята віра змінила Володимира, допомогла йому почути слово Господнє, сказане цареві Навуходоносору пророком Даниїлом і за цим словом влаштувати своє життя: «Спокутуй гріхи твої правдою і беззаконня твої милосердям до бідних» (Дан.4,24).

Милостиня до людей дала йому велику відвагу перед Богом. У цьому стверджують слова Писання: «Хвалиться милість на суді» (Як.2,13); «блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мф.5, 7); «той, хто навернув грішника від хибного шляху, врятує душу від смерті і покриє безліч гріхів» (Як.5,20). Якщо Господь Бог віддає таку нагороду за навернення єдиної людини, то яке блаженство отримав князь Володимир?! Адже він не тільки сам звернувся до Христа, а й як пан і вождь дбав про навернення свого народу.

Від нього, як від полум’яного багаття, запалилися вогні віри в серцях його людей. Віра очистила народ від грубої помилки ідолопоклонства, змінила звичаї людські. У християнській вірі – витоки нашої вітчизняної культури. Віра поклала основу нашої писемності, живопису, архітектурі. Віра внесла у життя нашого народу, у сім’ю та суспільство гуманні принципи. Віра, яку Господь дарував нам через князя Володимира, була гідним сіянням, яке принесло гідні плоди духу. Вона прославила багатьох святих угодників – наших співвітчизників, котрі клопотають перед Богом за нашу землю, за наш народ.

Ублажаючи просвітителя і хрестителя Русі, молитовника нашого рівноапостольного великого князя Володимира, який постійно клопоче перед Богом, будемо зберігати православну віру і будувати життя своє згідно з Євангелієм. Все це потребує праці та зусиль, але з нами Бог, який дав нам безцінний дар віри. З нами молитовна допомога рівноапостольного князя.

За матеріалами православної церкви