Ця історична подія заклала основу для створення Конституції незалежної України і стала точкою відліку для становлення сучасної української державності.
Автором терміна «суверенітет України» став професор Володимир Василенко, який консультував робочу групу. Ще під час хрущовської відлиги Василенко працював над дисертацією про суверенітет, тому був визнаним експертом у цій галузі.
З 28 червня до 16 липня 1990 року депутати розглядали різні проекти Декларації – від різних депутатських груп було подано п’ять варіантів тексту документа. А після того, як документ було ухвалено, а також після обрання нового складу Верховної Ради, радянські депутати фактично стали парламентарями незалежної держави.
На момент ухвалення Декларації про державний суверенітет Україна формально перебувала у складі Радянського Союзу. Тому у вступі до історичного документа наголошувалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність та рівноправність у відносинах».
Окрім цього, Декларація проголошувала економічну самостійність України, а також визнавала її незалежність у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації. У документі було чітко заявлено про право України безпосередньо реалізовувати свої відносини у різних сферах з іншими державами.
У Декларації також було записано, що Україна має намір стати в майбутньому нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках, і зобов’язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не купувати ядерної зброї (на жаль, часи змінилися, а разом з ними і погляди на безпеку нашої країни, – прим. ред.).
Оскільки в тексті Декларації про державний суверенітет України загальнолюдські цінності ставилися вище за класові, документ фактично назавжди перекреслював постулати комуністичної ідеології.
На ухваленні Декларації робота українського парламенту не зупинилася. Вже восени 1990 року Верховна Рада внесла дуже важливі зміни до української Конституції – прибрала статтю про керівну і спрямовуючу роль партії, уточнивши, що Україна тепер керується лише власним Основним законом. Саме ці, закладені у Декларації і закріплені у Конституції, положення і дозволили Україні 24 серпня 1991 року проголосити цілковиту державну незалежність України.
За матеріалами: espreso.tv, aspi.com.ua.
P. S. День Української Державності, за новим законом, замість 28 липня святкуватимуть 15 липня, але цього року свято відзначатимуть за старою датою, оскільки зміни набудуть чинності з 28 липня.