Відповідає Андрій Музольф, викладач у Київській духовній академії.
«Читання зазначених псалмів віруючими під час нападу ворогів, чи то видимих, чи то невидимих, можна пояснити самим змістом цих псалмів. Так, весь 26-й псалом, наприклад, є свідченням душі, яка вірує в Бога і повністю сподівається на Нього.
Псалом починається словами: «Господь – просвіта моя і Спаситель мій, кого убоюся? Господь – Охоронець життя мого, кого устрашуся?» Святитель Афанасій Великий, розмірковуючи над змістом наведених слів, зазначає: той, хто довірився Богу, звільняється Ним від усякої неприємності і перемагає всі супротивні сили.
Подібне можна сказати і про 90-й псалом. Святий цар і пророк Давид за допомогою цього псалма ніби звертається до кожного віруючого в Бога: «До тебе не прийде зло, і бичування не наблизиться до твого поселення, бо Своїм ангелам заповість про тебе, щоб тебе оберегти на усіх твоїх дорогах».
Однак якщо у 26-му і 90-му псалмах відверто йдеться про допомогу Божу, яка супроводжує віруючого на всіх його шляхах, то 50-й псалом, на перший погляд, подібних слів не містить. Але його сенс, з богословської точки зору, дуже глибокий. Якщо 26-й і 90-й псалми є молінням, зверненим до Бога з проханням про звільнення від всіляких ворогів, то 50-й псалом спрямований на боротьбу з головним «ворогом» людини – її гріхом.
50-й псалом – це плач душі, яка усвідомлює свою гріховність. Людина словами 50-го псалма просить Бога: «Найпаче обмий мене з беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.», тому що розуміє, що гріх – це найголовніша проблема. Святі отці говорять: той, хто побачив свій гріх, набагато більший навіть від того, хто воскресає мертвих.
Гріх є головною перепоною, яка стоїть між нами і Богом, тому саме подолання гріха має стати для кожного заповітною метою всього нашого життя. Адже для людини набагато важливіше звільнитися зовсім не від тих, хто ворогує проти неї або хто хоче завдати їй якоїсь неприємності, а від того, що всередині самої людини є ворожим початком проти Бога – від власного гріха».
