Як впоратися з нервовим тиком

Чому виникає нервовий тик, і у яких випадках він небезпечний, пояснила терапевтка Вікторія Кокошко.

Чому виникає проблема?

Нервовий тик (гіперкінез) – це синдром, який проявляється мимовільними швидкими рухами окремого м’яза або групи м’язів. Це відбувається через збої у роботі нервової системи, при яких порушується передача імпульсів від головного мозку до м’язових волокон.

Тик може зачіпати різні частини тіла, але найчастіше спостерігається на обличчі. Зовні це може виглядати як часті моргання або підморгування, зведення брів, наморщування носа, відкривання рота. Крім того, тик може виражатися хмиканням, спльовуванням, відтворенням несподіваних звуків, рідше – поворотами голови, стисканням кулаків, клацанням пальців. При цьому самостійно зупинити такі напади людина зазвичай не здатна.

Раптові скорочення м’язів можуть виникати і у стані спокою, але частіше з’являються або посилюються під час емоційної напруги та у стресових ситуаціях. У той самий час тик зменшується при концентрації уваги аби під впливом алкоголю і зникає під час сну.

Тики турбують пацієнтів різного віку, чоловіки страждають від них частіше за жінок.

Які бувають тики?

Тики мають безліч класифікацій. Через виникнення їх поділяють на первинні: починаються раптово як наслідок нервового виснаження або стресу і припиняються самостійно, і вторинні: розвиваються як наслідок травми або іншого захворювання. Також патологія може бути спадковою або больовою (тик, спричинений нападами невралгії).

Крім того, тики ділять на прості (елементарні м’язові рухи), та складні (комплексні рухи із залученням багатьох м’язів). За тривалістю тики можуть бути гострими та хронічними; за поширеністю – локальними (залучається лише одна група м’язів) та генералізованими (задіяно кілька м’язових груп); за типом прояву – мімічними, моторними або вокальними.

У чому причина розвитку патології?

Непрямими або прямими винуватцями розвитку нервового тику можуть стати захворювання головного мозку (судинні, інфекційні, метаболічні), неврологічні та психічні розлади, генетична схильність, черепно-мозкові травми та їхні наслідки, інтоксикації організму (наприклад, чадним газом), передозування або побічний ефект психостимуляторів, нейролептиків.

Провокуючими факторами виступають і стрес, хронічна перевтома, нестача сну, навантаження зору (тривала робота за комп’ютером при поганому освітленні, звичка читати лежачи).

При цьому помічено, що нервовий тик частіше виникає у тривожних, недовірливих, вразливих та невпевнених у собі людей.

Нерідко точна причина розвитку патології залишається невстановленою.

Який лікар допоможе?

Якщо нервовий тик (наприклад, посмикування ока) виник у вас одноразово після безсонної ночі або кількох годин за кермом, – швидше за все, він мине самостійно після того, як ви поспите і відпочинете. Але якщо мимовільні скорочення м’язів турбують вас не вперше, стаючи інтенсивнішими, потрібно звернутися до невролога. Після огляду та опитування лікар направить вас на необхідні обстеження: аналізи крові та сечі, електроенцефалографію, КТ або МРТ головного мозку тощо. Також можуть бути потрібні консультації інших вузьких фахівців.

Комплексне лікування підбирається індивідуально і залежить від причини виникнення, інтенсивності, тривалості та локалізації нападів. Може застосовуватися медикаментозна терапія, спрямована на лікування основного захворювання або усунення супутніх симптомів: призначаються антидепресанти, нейролептики, міорелаксанти, протисудомні препарати, спазмолітики, ноотропи, седативні засоби. Також рекомендуються психотерапевтичні сеанси для вирішення особистісних проблем, навчання навичок релаксації, зниження тривожності, ЛФК, масаж, фізіотерапевтичні процедури. Іноді застосовуються ін’єкції ботоксу.

Просто, але ефективно

Одна з найпоширеніших форм нервового тику – посмикування м’язів очей. Ось кілька простих прийомів, які допоможуть з ним упоратися:

• сильно заплющте очі на 3-5 секунд, напружуючи повіки;
• сильно примружте очі, після чого максимально широко розплющте, повторіть кілька разів;
• легко та швидко поморгайте протягом 30 секунд;
• якщо є можливість, вмийте заплющені очі по черзі теплою та холодною водою.

Ірина Кадченко

Читайте також: Нервовий тик лицьового нерва: як допомогти впоратися з неприємними проявами.