Цього особливого дня прийнято збиратися всією сім’єю, щоб помолитися за душі померлих і відвідати їхні могилки на цвинтарі. Однак під час воєнного стану збиратися біля могил небажано, а в деяких регіонах заборонено. Як бути?
Проводьте Радоницю в молитві
Священики рекомендують починати Радоницю з ранкової молитви за упокій душі вдома або з поминальній літургії у церкві. Іноді люди замовляють молебень і пишуть записки з іменами тих, кого хочуть згадати на церковній службі. А ще можна з собою принести великодні продукти на панахиду і поставити за упокій душі свічки.
Священики говорять, що для душі померлого важливішою є наша молитва, ніж будь-який ритуал навколо могили.
Крім панахиди, ще одним важливим ритуалом поминання близьких є милостиня. Під милостинею треба розуміти не тільки допомогу жебракам на згадку про померлого, а й усіляке добре діло.
Тому милостиню можна подати будь-якій людині – бездомній, дитині, сусідові, другу, родичу, але тільки від щирого серця.
Не відмовляйтеся, якщо на Радоницю вам протягнуть поминальне частування і назвуть ім’я померлого. За християнською традицією, його теж треба згадати – тобто згадати ім’я.
Згадати померлих можна і вдома
Під час воєнного стану збиратися біля могили на Радоницю небажано. Наприклад, у Харківській та Херсонській області військова адміністрація заборонила відвідувати цвинтарі під час великодніх свят через мінну небезпеку. До того ж деякі райони досі перебувають під окупацією або в зоні бойових дій. Навіть якщо вам здається, що у вашому селищі мирно, краще почекати.
Згадати душу покійного родича можна в домашній молитві біля ікон:
«Упокій, Господи, душі померлих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, і вибач їм усі провини вільні чи мимовільні, і даруй їм Царство Небесне».
Також можна прочитати спеціальний акафіст і поділитися світлими спогадами про померлого. Якщо ви не знаєте, як це робити, можна просто прочитати «Отче наш» і коротко згадати померлого:
«Упокій, Господи, душу померлого раба твого (раби твоєї, рабів твоїх – і ім’я або імена)». Не слід сумувати і плакати, вважається, що сльози та горе живих на Радоницю лише заважають на шляху душі до Бога. Померлий повертається, хвилюючись про близьких.
***
Головне, згадати померлих і щиро побажати їм здобути спокій. А потім розпочати поминальну трапезу. На стіл можна покласти кутю, паску, яйця та інші великодні частування, а також запалити свічку.
Нагадаємо, ми розповідали про Радоницю: чим цей поминальний день відрізняється від інших.
