Шум у голові вельми не безневинний: треба поспішити до лікаря

Шум у голові вельми не безневинний: треба поспішити до лікаря

Так може проявлятися початкова стадія енцефалопатії – незапального ураження мозку, небезпечного своїми ускладненнями. Кому воно загрожує і як з ним боротися, розповіла невролог вищої категорії Оксана Щитник.

Патологія впливає на роботу мозку

Енцефалопатія – це загальна назва для незапальних захворювань головного мозку, при яких відбуваються дистрофічні зміни його тканин і порушується нормальне функціонування.

Існує багато різновидів цієї патології, пов’язаних причинами її виникнення. Крім того, енцефалопатія може бути хронічною або короткочасною, вродженою або набутою внаслідок перенесених інфекційних захворювань, травм, порушень метаболізму, гіповітамінозу тощо. Захворювання зустрічається у людей різного віку, але найчастіше діагностується у літніх пацієнтів.

Чому виникає?

Основною причиною енцефалопатії вважається ішемія – хронічне недостатнє надходження кисню до клітин мозку через ураження судин, спричинене різними хронічними захворюваннями: підвищеним артеріальним або внутрішньочерепним тиском, цукровим діабетом, атеросклерозом, тромбозом.

Іншими непрямими винуватцями порушень мозкової діяльності можуть стати тяжкі захворювання печінки та нирок, інтоксикація організму хімікатами або важкими металами, прийом деяких ліків, перенесені інфекції, травми голови та мозку.

Як проявляється?

Симптоми захворювання відрізняються залежно від причин його розвитку, локалізації, ступеня та характеру ураження.

При хронічній формі енцефалопатії головного мозку прояви спочатку бувають малопомітними і посилюються поступово. До найпоширеніших ознак належать запаморочення, головний біль і шум у голові, швидка стомлюваність, слабкість, порушення сну, дратівливість, сльозливість, погіршення пам’яті та уважності, напруження у м’язах. З розвитком захворювання можуть виникнути уповільнення і хиткість ходи, скорочення кроку, порушення мови та міміки, зниження гостроти слуху та зору, тремор кінцівок, апатія, депресія.

Крім того, при гострих формах захворювання пацієнта іноді турбують нудота, блювання, дезорієнтація, судоми, різні психічні порушення.

Який лікар допоможе?

Якщо у вас спостерігається низка характерних симптомів, які не минають після повноцінного відпочинку, потрібною є консультація невролога. Крім опитування та огляду пацієнта, вимірювання його артеріального тиску, лікар призначає комплексне обстеження: загальний та біохімічний аналіз крові, ультразвукову доплерографію судин головного мозку та шиї, реоенцефалографію, рентген шийного отелення хребта, МРТ головного мозку тощо.

Також проводиться діагностика супутніх захворювань, які здатні спричинити енцефалопатію. Крім обстеження у невролога може знадобитися консультація кардіолога, ендокринолога, нефролога, гастроентеролога та інших фахівців.

Яке лікування призначать?

Терапія завжди залежить від причин, що спровокували хворобу, і підбирається індивідуально з урахуванням форми та стадії енцефалопатії, вираженості симптомів. Насамперед вона спрямована на лікування основного захворювання (атеросклероза, діабету, гіпертонії, ниркової недостатності). Крім того, призначаються препарати, що покращують кровообіг головного мозку і мозкову активність, зменшують запалення і виводять токсини. Також може бути рекомендований прийом анальгетиків, антидепресантів, гормонів, антиоксидантів, вітамінів.

Іноді, щоб налагодити нормальний кровообіг головного мозку, потрібним є хірургічне втручання, наприклад стентування сонних артерій при атеросклерозі.

Крім медикаментозного лікування, застосовується фізіотерапія, масаж комірної зони, акупунктура. Також хворому рекомендується змінити спосіб життя: відмовитися від шкідливих звичок, стежити за харчуванням, бути фізично активним, позбутися зайвої ваги.

Загалом лікування енцефалопатії – процес тривалий і складний, тому пацієнт повинен налаштовувати себе відповідним чином і виконувати усі рекомендації лікаря. Прогресування хвороби призводить до погіршення роботи головного мозку і підвищує ризик розвитку психічних відхилень, деменції та інсульту.

Ірина Лебединець