Відповідає священик Андрій Музольф:
«Церква – це зовсім не те місце, де працюють, так би мовити, «магічні принципи». У Церкві не працює закон сліпої та бездушної механіки: зробив – отримав. У Церкві основною чинною силою є Сам Бог. А Бог – це, перш за все, розумна, яка має абсолютну свободу, Особистість. Отже, Він не виконує наші молитви чисто механічно.
У Соборному Посланні святого апостола Якова є слова, які дуже точно вражають готовність Бога виконувати наші молитви. Так, звертаючись до перших християн, апостол пише: «Просите і не отримуєте, бо просите не на добро, а щоб вжити для ваших пожадань» (Як. 4:3).
Отже, якщо людина молиться про щось погане, про те, що не принесе користі ні їй, ні її ближньому, Бог, звичайно, ніколи не виконає такої молитви.
Блаженний Феофілакт Болгарський зазначає: «Для того, хто приступає до молитви належним шляхом, згадана обіцянка (тобто про виконання молитов – прим. авт.) істинна; він не обдуриться ні в чому, чого просить. А хто, відійшовши від мети відданої молитви, напевно проситиме, але проситиме не так, як належиться, той насправді й не просить, а тому й не отримає».
Отже, якщо ми якимось чином дізналися, що в храмі за нас поставили свічку за упокій, то це зовсім не привід до паніки. Знання про те, що хтось бажає нам поганого, має нас насамперед спонукати до того, щоб помолитися за таку людину і попросити Господа навчити і помилувати нашого недоброзичливця».
