Статті

В чому причина того, що ви часто бігаєте до туалету?

Які ознаки мають насторожити, пояснив лікар-уролог вищої категорії Іван Крижановський.

Що означає прискорене сечовипускання?

Частота сечовипускань у дорослої людини індивідуальна і залежить від багатьох факторів: питного режиму, кількості солі, що споживається, особливостей раціону. Але в середньому доросла людина в нормі виділяє за добу 1,5-2 літри сечі, для чого їй доводиться відвідати туалет від шести до восьми разів.

Прискорене сечовипускання може спостерігатися як у чоловіків, так і у жінок, незалежно від віку. Розрізняють часті позиви у туалет вдень – полакіурію, у потребу не раз вставати «по-маленькому» вночі – ніктурію, а також збільшення середньодобового об’єму утворення сечі – поліурію, і болюче сечовипускання – дизурію.

При яких захворюваннях виникає?

Причини, що викликають часте сечовипускання, поділяють на фізіологічні (тимчасові і такі, що минають самостійно) і патологічні (пов’язані з різними захворюваннями і такі, що потребують звернення до лікаря).

До фізіологічних належить надмірне вживання рідини через фізичне навантаження або спеку, прийом сечогінних препаратів, а також підвищений артеріальний тиск, переохолодження і стрес (при цих станах у нирки надходить більше крові, що призводить до збільшення обсягу сечі, що продукується). У жінок такими факторами вважаються також гормональні зміни у період місячних або менопаузи.

До патологічних причин прискореного сечовипускання, актуальних для пацієнтів обох статей, належать сечокам’яна хвороба, запалення та інфекції сечовивідних шляхів (цистит, уретрит), цукровий діабет, серцево-судинна недостатність, захворювання нирок, гіперактивність сечового міхура, інфекції, що передаються статевим шляхом, неврологічні розлади. Крім того, у чоловіків спровокувати проблеми з сечовипусканням здатні простатит, аденома і рак передміхурової залози, а у жінок – ендометріоз, міома матки, опущення органів малого тазу.

Які симптоми мають насторожити?

Крім частих позивів у туалет, вас має насторожити те, що спорожнення сечового міхура почало доставляти дискомфорт, – це характерна ознака патологічних станів.

Тривожними супутніми симптомами вважаються біль, печіння або різь при сечовипусканні, помутніння і неприємний запах сечі, домішки крові в ній, відчуття неповністю випорожненого сечового міхура, тягнучі болі внизу живота або в попереку. Поспішити до лікаря слід і в тому разі, якщо часті позиви до туалету супроводжують сильна спрага, підвищений або знижений апетит, різка втрата ваги, підвищення температури тіла, нудота і блювання, відчуття загальної слабкості та нездужання.

До якого лікаря звертатися?

Для того щоб визначити причину частого сечовипускання і визначитися з терапією, зверніться до сімейного лікаря, уролога або гінеколога, іноді потрібні додаткові консультації нефролога, ендокринолога, невролога, кардіолога. Зазвичай пацієнту призначається аналіз крові та сечі, УЗД нирок та сечового міхура, за необхідності – КТ або МРТ сечовивідних шляхів, цистоскопія або уретроскопія.

Лікування залежатиме від причини, що викликала проблему: можуть бути призначені антибіотики, спазмолітики, протизапальні препарати, фізіопроцедури тощо. При сечокам’яній хворобі, аденомі простати та деяких гінекологічних захворюваннях потрібне хірургічне втручання.

Як попередити?

Якщо у вас є схильність до частого сечовипускання:

пийте не більше 1,5 літра води на день, не вживайте рідину пізніше, ніж за дві години до сну;
зведіть до мінімуму вживання продуктів і напоїв, що стимулюють сечовипускання, – це кавуни, дині, цитрусові та соки з них, журавлина, виноград, огірки, спаржа, кислі та гострі страви, спеції, маринади, кава, зелений чай;
намагайтеся не переохолоджуватися;
носіть нижню білизну з натуральних матеріалів;
освойте комплекс спеціальних вправ для тренування м’язів тазового дна та сечового міхура;
навіть без скарг на самопочуття щорічно проходьте профілактичні огляди у уролога (гінеколога).