27 вересня Кабінет Міністрів Постановою №1058* ухвалив зміни до іншої постанови, якою свого часу був прописаний Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Змін в цьому Порядку відбулося чимало і одна з них – це можливість підтверджувати стаж показаннями свідків. В умовах війни це дійсно важливо. Однак підтвердження стажу показаннями свідків не є новиною. Це було передбачено законодавством набагато раніше. Що ж саме змінилося в оновленому Порядку?
Якщо документи є
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи може здійснюватися органами Пенсійного фонду України (ПФУ) на підставі показань свідків. Одразу зазначимо, що мова йде виключно про періоди роботи до 1 січня 2004 року. Тоді основним документом, що підтверджував стаж, була трудова книжка. Після вказаної дати стаж підтверджується, насамперед, даними персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків (даними з єдиного державного реєстру застрахованих осіб). До того ж зараз триває поступовий процес оформлення електронних трудових книжок. Тобто необхідність збирати купу документів для призначення пенсії поступово зникає – всі дані про офіційний стаж людини, принаймні з 2004 року, вже є в державних реєстрах в електронному вигляді. Однак є проблема саме зі стажем за попередні роки. У разі втрати трудової книжки стаж, здобутий до 2004 року, може підтверджуватися довідками з місця роботи, архівними документами і деякими іншими.
Якщо документів немає
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв’язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання у 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж, незалежно від причин відсутності необхідних документів.
Можуть бути випадки, коли документи втрачено з інших причин, ніж зазначено вище. Наприклад, підприємство ліквідовано, а до архіву документи не потрапили. В такому разі стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі і мали документи про свою роботу за той самий час.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їхні правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованих територіях і в районі проведення бойових дій. Це стосується і випадків, коли майно (документи) підприємств і установ (незалежно від місця їхньої реєстрації на території України) пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України, за умови документального підтвердження пошкодження або знищення майна (документів).
Що змінилося?
Що саме змінилося після ухвалення постанови 27 вересня? Раніше у разі втрати документів внаслідок війни стаж підтверджувався в такому ж порядку, як і внаслідок стихійного лиха. Тобто необхідно було просто знайти двох свідків, але від них не вимагалося надавати документи про свою роботу. Так само не було вимоги підтверджувати втрату майна документально. Разом з тим, в попередньому порядку йшлося просто про «воєнні дії», там не конкретизувалося, про які саме війни мова. Отже, якоюсь мірою, оновлений порядок, навпаки, трохи ускладнив процес підтвердження стажу людям, які постраждали від війни. Однак нові нюанси в ньому прописано більш ретельно, ніж раніше. Тепер чітко зрозуміло, які саме люди з числа постраждалих і як саме зможуть скористатися своїм правом на відновлення стажу.
Для жертв нацистських переслідувань
Доповнимо, що в Порядку вже давно існує пункт для людей, яких, напевно, залишилося дуже мало. Процитуємо: «За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Другої світової війни, проживання в м. Ленінграді в період його блокади з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо)».
Якщо працювали на Донбасі або в Криму
Для тих, у кого в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи до 2004 року на підприємствах або в установах, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і в Криму, стаж роботи, який дає право на пенсію, також можна підтвердити свідками. Це передбачено постановою правління ПФУ №18-1 від 10 листопада 2006 року (зі змінами від 12.11.2020 р.), якою затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії. Відповідні зміни було внесено у постанову 12 листопада 2020 року.
Як опитують свідків
Саме у зазначеному вище Порядку №18-1 описано приклад того, як відбувається опитування свідків. Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник або довірена особа подає трудову книжку (в якій є неточні записи) і зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі і мають документи про свою роботу в ті часи. Додатково можна подавати й інші документи, які хоча б побічно підтверджують стаж.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган ПФУ запрошує та опитує свідка. Якщо, наприклад, свідок проживає в іншій області України, ніж та, в якій перебуває заявник, територіальний орган ПФУ робить запит до того управління, в районі якого мешкає свідок.
Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до свого ПФУ (або з дня одержання відповідного запиту від іншого управління ПФУ).
Якщо свідок проживає на тимчасово окупованій території, запрошення для його опитування здійснюється заявником. В такому разі опитування проводиться тим управлінням ПФУ, який обирає свідок.
Результати опитування свідка оформляються актом встановленого зразка. Цей акт і завірені відповідним управлінням ПФУ копії документів про підтвердження стажу протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до того управління ПФУ, яке робило запит.
Свідок, який проживає за межами України, надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом, або консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
Акти опитування свідків і копії документів про їх роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника, додаються до заяви про підтвердження стажу.
Сергій Коробкин
