Хвостатий фронт: як тварини допомагають на війні

Внаслідок російської агресії без даху над головою залишаються не тільки люди, а й домашні тварини. Багатьох із них прихистили у своїх частинах наші захисники, а чотирилапі друзі, у свою чергу, допомагають їм боротися з ворогом. Здебільшого, звичайно, службу несуть собаки, багато з яких вирушили на фронт разом із господарями. Що стосується кішок, то вони служать для бійців відмінними антидепресантами та психологами.

Піротехнік Патрон

Мабуть, найзнаменитіший чотирилапий воїн – це джек-рассел-тер’єр Патрон. Його сміливо можна назвати живою легендою нашої армії – з його зображенням навіть випустили марку. Патрон служить у чернігівській службі з надзвичайних ситуацій та допомагає знешкоджувати міни. А чернігівські піротехніки вважають його своїм талісманом. Незважаючи на юний вік – йому всього два роки – на рахунку Патрона безліч знешкоджених мін, а відтак і врятованих життів. Бійці люблять його і готові балувати улюбленця, а він супроводжує їх завжди і всюди. За здоров’ям собаки стежать так само, як і за здоров’ям солдатів. Нещодавно Патрон пройшов обстеження у ветеринарному шпиталі і знову приступає до служби.

Лабрадор врятував життя господареві

Лабрадор Красавчик прийшов на службу до ЗСУ разом зі своїм господарем. Псу шість років, але він настільки добрий і ласкавий, що солдати називають його жартома великим котом. Красеня часто беруть на бойові завдання. До речі, на одному з таких завдань собака врятував життя своєму господареві: Красень відчув небезпеку і став відводити господаря від окопа, в якому той стояв, і незабаром у це місце потрапив снаряд. Усі військовослужбовці в частині переконані, що пес відчуває будь-яку небезпеку, і довіряють його «думці». Якщо Красунчика не беруть на бойові завдання, він страшенно ображається і демонструє невдоволення: обвалюється в пилюці і в такому вигляді лягає на спальник господаря.

Камбуз несе бойові чергування

Є на передовий і ще один хвостатий захисник – собака з «бойовою» прізвисько Камбуз. Таку прізвисько пес отримав саме тому, що найулюбленіше його місце в розташуванні частини – кухня. Саме там він проводить увесь вільний час. Але пес не тільки любить поїсти, він чудово розрізняє обстріли – перед тим, як має бути «приліт», ховається у бліндажі, і солдати про це знають. Таким чином, Камбуз рятує життя наших захисників. Пес дуже розумний і допомагає солдатам під час нічних та денних чергувань, попереджає про небезпеку, але під час бойових чергувань ніколи не гавкає.

Джессі знайшла господаря на фронті

На кордоні служить собака на прізвисько Джессі. Вона народилася на фронті, зараз їй лише кілька місяців, але вже навчилася розпізнавати за звуком типи обстрілів. Вона ходить у вбрання з прикордонниками і навіть має власний позивний – Фішка. Якщо відчуває небезпеку, попереджає прикордонників гавканням. Весь час вона проводить разом зі своїми товаришами по службі, не відходячи від них ні на крок. А після війни Джессі має знайти сім’ю – один із військовослужбовців збирається забрати її додому.

Лея шукала господаря п’ять днів

Наприкінці лютого, коли російська армія почала обстрілювати Київ, постраждав кінологічний центр нацгвардії. Щоб урятувати собак, службовці відкрили клітини, і тварини розбіглися. Але один із собак – Лея – вирушив на пошуки свого господаря, для чого їй довелося пройти 25 кілометрів під обстрілами. Знайшла вона його на блок-посту, куди прийшла худа і виснажена. До війни Лея спеціалізувалася на пошуку людей за запахом. Вона продовжує нести службу і зараз і навіть ходить на небезпечні завдання.

У собак буде захисна форма

Український співробітник американської IT-компанії Максим Лисович шиє амуніцію нашим військовим собакам, виготовляє спеціальні аптечки та турнікети. До речі, комплектація аптечки для собак складніша, ніж для людей. Крім того, він розробляє жилети з балістичним захистом для тварин, адже службові собаки за кордоном мають слуховий захист, тактичні нашийники, повідці та навіть взуття та окуляри.

Їжаки допомагали військовим

При захисті Миколаївської області військовим допомагали їжаки. За поведінкою наші захисники знали про наближення російської техніки – їжаки, відчуваючи коливання землі, ховалися в нори, тим самим попереджаючи ЗСУ про наближення окупантів.