6 міфів про деменцію та втрату пам’яті

Сьогодні розвінчуватимемо найпопулярніші міфи про деменцію.

Міф 1: Деменція – це хвороба Альцгеймера

Варто пам’ятати, що деменція – це загальний термін, що означає групу розладів. До них відносяться: хвороба Альцгеймера, судинна деменція, деменція з тільцями Леві та лобово-скронева деменція. Це означає, що хвороба Альцгеймера може викликати недоумство, але ви не можете прирівнювати ці два терміни.

Міф 2: Деменція буває тільки у літніх людей

Хоча вік і справді є серйозним фактором ризику, деменція зустрічається і у молодих людей. При цьому людина поступово втрачає накопичені за життя навички, швидкість мислення, кмітливість, мову, можливість керувати настроєм і тілом — а причинами можуть стати зловживання алкоголем, пристрасть до наркотиків, пухлини мозку, черепно-мозкові травми або інфекції.

Утворення амілоїдних бляшок також характерне для синдрому Дауна, тобто у людей із ним ймовірність деменції підвищена. У хвороби Альцгеймера теж є ранні форми, коли діагноз ставлять у віці близько сорока років. Кожен двадцятий пацієнт із хворобою Альцгеймера ще не перейшов кордон шістдесяти п’яти років.

Міф 3: Діагноз ставиться лише на основі порушень пам’яті

Якщо ви регулярно намагаєтеся згадати, чи вимкнена праска і чи закриті двері на замок — не панікуйте. Невелике погіршення пам’яті може бути пов’язане з віковими змінами, стресом на роботі або недоліком сну. Хоча порушення короткочасної пам’яті дійсно може бути найранішим проявом хвороби Альцгеймера, що насувається, зазвичай це погіршення як мінімум більш виражене, ніж можна очікувати для віку пацієнта. Інші типові для початкової стадії деменції ознаки – це проблеми з відліком часу, порушення орієнтації у власній квартирі, проблеми з мовленням і завданнями на кшталт оплати рахунків.

Щоб діагностувати деменцію і визначити її тип, лікарю потрібно поговорити з пацієнтом і членами його сім’ї — у тому числі дійсно провести тести, які допомагають оцінити пам’ять, мислення та рівень відхилень. Але причиною деменції може бути, наприклад, інфекція, пухлина, травма чи захворювання щитовидної залози. Тому обстеження має включати аналізи крові, докладне розпитування та, можливо, МРТ головного мозку.

Міф 5: Деменція передається у спадок

Багато людей думають, що, якщо хтось у їхній родині хворів на недоумство, вони обов’язково захворіють. Проте стан останніх досліджень показує, що ми не можемо сказати це на 100%. Лише деякі форми деменції передаються у спадок. Це означає, що якщо хтось у нашій сім’ї страждає на недоумство, ми можемо захворіти, а можемо і не захворіти. Навіть якщо ми схильні до ризику, ми все одно можемо внести безліч змін до свого способу життя, щоб знизити ризик захворювання.

Міф 6: Деменції не можна запобігти

Справді, немає гарантії, що тренування мозку та зміни життя  запобіжать усім видам деменції — але це не привід не спробувати. Є способи, які знижують ризик хвороби або відсувають її початок — вони можуть бути нудними, банальними та трудомісткими, проте працюють. Суть у тому, щоб не дозволяти головному мозку не діяти: потрібно тренувати короткочасну пам’ять, увагу, мовлення, логіку, час реакції, координацію рук та очей.

Роботі мозку сприяють нові враження – тому варто навчитися хоча б розмішувати цукор у каві лівою рукою (або правою, якщо ви шульга). Вивчення нових мов, заучування віршів, запам’ятовування списку справ на день, нова музика, малювання, лекції в найближчому інституті чи онлайн-курси, волонтерство — все це збагачує нас новими враженнями, а отже, тренує мозок. Крім того, варто підтримувати вагу в межах медичної норми, різноманітно харчуватися, висипатися, більше рухатися та кинути палити.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому ми втрачаємо пам’ять. Чому ми втрачаємо пам’ять.

Джерело: wonderzine.com