Моменти року: мініатюрна одеситка підкорює небо Європи

Моєму здивуванню не було меж. Як «маленька і тендітна дівчинка», яку я знаю, безстрашно може літати на величезному літаку? І як виявилося – так, наша одеситка підкорює величезні простори неба Європи.

 

Коли ви зрозуміли, що хочете стати пілотом? Це була ваша дитяча мрія?

Стати пілотом не було моєю дитячою мрією. Я не дивилася в небо щоразу, коли пролітав літак, навпаки, це було щось звичайне, бо мій дідусь і батько завжди були пов’язані з авіацією. Ідею втсупити навчатися на льотчицю підкинув друг мого батька – пілот вантажного “Антонова”. Мені тоді було 17 років і мені здавалося цікавим, я ще не розуміла, що чекає попереду – не нескінченні подорожі і безтурботне життя, як в серіалі “Пан Ам” (“Пан Америка” – американський телесеріал, дія якого відбувається в середині 1960-х років, в центрі сюжету – життя пілотів і бортпровідників – прим. ред.). – Праця над собою, наполегливість, робота і багато чого іншого. Тепер, пролітавши рік на швейцарському літаку Pilatus PC-12 NG, я розумію, що це того варте! У тяжкі моменти моєю підтримкою була близькі люди, їхня допомога безцінна, без неї нікуди.

 

«Де ви навчалися?»

— Закінчила Кіровоградську льотну академію. Вступити було не складно, якщо підготуватися. Іспити – англійська мова, математика та українська мови, плюс фізичний тест і тест на винахідливість. Я пройшла за зростом, він не мусить бути менше 160 сантиметрів, у мене якраз 160. Є обмеження: в основному за зором і хронічними захворюваннями. Якби мене запитали про три обов’язкові якості пілота, то це жага знань, наполегливість і вміння панувати собою в будь-якій ситуації. Ну і здатність спати в будь-якому місці і положенні.

 

Ти досить тендітна дівчина. Я знаю, що пілоти в основному чоловіки. Вони запитують, що дівчина робить біля керма літака?

– Так, запитують, і я розумію здивування людей, але питання набридло. До речі, тільки наші люди про це запитують, я ніколи не чула нічого подібного від європейців. Літак контролюється в основному мозком, я вважаю. Епоха важких штурвалів давно минула. Але люди ставляться до цього по-різному. Знову ж таки, для європейців не має значення ваша стать і зовнішній вигляд. По-перше, вони бачать вас як фахівця. Сьогодні з’являється все більше жінок-пілотів, і це приємно! Я їх не бачу, але чую по радіо. – Відсоток жінок-авіаторів на Заході природно вищий, ніж у нас. І, до речі, у мене ніколи не було стримуючого страху польоту і висоти.

 

 

Як у тебе зараз з роботою?

– Зараз важко знайти роботу, конкуренція на ринку праці величезна, там також багато підготовлених фахівців, звільнених через коронавірус. Але все можливо! Авіація – це безмежна можливість з належною наполегливістю. Я облітаю близько 30 аеропортів на рік. З найцікавіших: Ніцца, Попрад Татри, Тіват, Дубровник.

 

 

 

 

– Поділися своїми почуттями. Як це – літати на літаку?

– Мій улюблений момент – літати на ешелоні і під гул двигуна розглядати, що відбувається на землі. Все здається таким маленьким, незначним, зрозумілим. Ви забуваєте про проблеми. За кермом я завжди почуваюся зібраною і трохи пишаюся тим, що знаю, як це зробити. До речі, люди запитують мене, чи є водіння літака і автомобіля схожим. Я також керую автомобілем, є щось подібне, але я почуваюся комфортніше в літаку.

 

Фото: з особистого архіву, arenda-samoleta.com.ua, jets.ru, fotomost.com

Читайте також: Освобождение Одессы – правда о войне