Садівниця із Запорізької області зібрала у себе на ділянці рідкісні сорти гібіскусу

Людина, що посадила на клумбі один кущик, ніколи ним не обмежиться, неодмінно додадуться нові рослини. Щиро, зупинитися дуже складно. Яскравий приклад того – садиба Ксенії Василівни Бозаджи з с. Подове Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, вона просто потопає в гібіскусі.

Що залежить від місця посадки

Вирощуванням цих декоративних рослин Ксенія займається вже 15 років. На її присадибній ділянці добре уживаються і деревовидні, і трав’янисті рослини, хоча останні представлені найчисельніше, та й квітникарці вони більше подобаються. А все тому, що їх цікаво розмножувати, експериментувати з новими сортами. Так, якщо ви хочете отримати саджанець повністю схожий на материнський кущ, потрібно розмножувати рослину діленням куща, а якщо хочете вивести щось новеньке, можна поекспериментувати з насінням. Сіянці не успадкують батьківських ознак, тому насіннєве розмноження – це завжди несподіванка, адже до моменту цвітіння ви не знаєте, що проросте з насіння.

Справжня гордість Ксенії Бозаджи – сорт Серце Матері, який вдалося вивести її мамі Марині Василівні з насіння ще 10 років тому. Кущ – компактний карлик, висотою до 100 см, зацвітає одним з перших. У цього гібіскуса махрові суцвіття, ніжно-рожевого забарвлення. Хоча в продажу квітникарка бачила і рослини з майже білими квіточками. Звичайно, це хитрощі продавців, які один сорт можуть видавати за мінімум два різних. Справа в тому, що забарвлення квіток залежить від місця, де росте гібіскус. Якщо рослина перебуває на сонці, то квіточки у нього яскраві і соковиті, а якщо в тіні або в півтіні – бліді. Так, наприклад, сорт з рожевими квітками в тіні буде цвісти майже білими. Звичайно, без сонця і самі квітки не матимуть таких розмірів, які мають ті, що ростуть під прямими сонячними променями.

Три важливі вимоги

Сонячне місце – це перша вимога гібіскуса. Друга – це поливання, причому не поверхневе, а глибинне. Коренева система у гібіскуса любить заглиблюватися, і кількох літрів води, вилитих на рослину, не вистачить, щоб промочити шар ґрунту, де ташується коріння. Ксенія Василівна радить поливати рідко, але рясно, під рослину потрібно виливати не менше 10 л води. Навколо куща бажано викопати канавку і в неї наливати воду. Проводити вологозаряджання потрібно хоча б раз на тиждень, а якщо стоїть спека і стовпчик термометра піднімається до критичних показників (вище 30°С), то поливати треба в міру підсихання ґрунту.

Третя вимога – це проріджування або пересаджування. На одному місці трав’янистий гібіскус може рости до 6 років, проте навесні він дає нові пагони, які загущують кущ, як наслідок, квітки дрібніють. Зайві пагони потрібно видаляти: і кореневій системі буде легше забезпечити поживними речовинами надземну частину, і рослини будуть тішити своїми великими і красивими суцвіттями. Оптимальний варіант – розсаджування на 4-й рік після саджання.

Рослини з червоним листям

Що стосується самого саджання, то саджати трав’янисті гібіскуси можна як навесні (з березня і до кінця квітня), так і восени (з вересня і до кінця жовтня). А саджанці з закритою кореневою системою – навіть влітку (з 20 травня і до середини липня). Зимують вони у відкритому ґрунті, варто тільки підгорнути їх землею, як троянди, і все буде добре.

Обрізання пагонів Ксенія Бозаджи проводить навесні, коли крізь землю пробиваються нові паростки. Звичайно, можна обрізати пагони, які відцвіли і восени, перед морозами.

Період цвітіння – просто величезний: з середини липня і до кінця жовтня. До речі, гібіскус привертає увагу не тільки своїми квітками, а й листочками. Ксенії Василівні подобаються рослини з червоними листками, таких у її колекції близько 30 сортів. В цілому ж трав’янистих гібіскусів у саду росте близько 70 сортів. Причому щороку ця кількість переглядається в бік збільшення.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про найпопулярніший сорт яблук для продажу.