Але ж іще сто років тому найбагатші люди країни користувалися всенародною повагою і любов’ю. Вони розглядали гроші не лише як засіб для підвищення власного статусу, а й як спосіб допомогти тим, хто цього потребує. Саме вони розвивали науку, культуру, промисловість. Одним із таких людей був «цукровий король» Лазар Бродський.
Лазар Бродський посідає особливе місце в історії України. Його статки оцінювалися у понад сто мільйонів рублів, а плодами його діяльності ми користуємося і сьогодні.
Його дід, переселившись із галицького міста Броди до містечка Златопіль під Києвом, вклав усі гроші у виробництво цукру. Розбагатівши, він переїхав до Одеси, побудував тут цукровий завод і обзавівся власним виданням, купивши одеську газету «Жизнь и искусство». Через п’ять років він переїхав до Києва, де 7 вересня 1848 року і народився його син Лазар.
З якихось причин хлопчика до гімназії не віддали, а найняли для нього домашніх учителів. Протягом усього життя у Лазаря Бродського не було не лише диплома, але навіть документів про здобуття середньої освіти. Однак при цьому він був досить освічений і чудово розумівся на тій справі, якою займався.
Коли помер батько Бродського, з’ясувалося, що успадковувати величезні статки старший брат Лазаря не може, бо у нього почався психічний розлад. І тоді на чолі цукрової імперії постав Лазар. Він включився у справу дуже активно – займався селекцією цукрових буряків, впроваджував нову техніку і добрива. Найзначніші цукрозаводчики створили дослідні поля, де найкращі агрономи експериментували з новітніми технологіями. Однак науковий підхід обернувся неприємним сюрпризом – цукру стало забагато і попит на нього почав падати. Тоді Бродський запропонував створити Всеросійське товариство цукрозаводчиків і встановити граничну норму виробництва. «Зайвий» цукор оперативно продавали за кордон. Невдовзі галузь знову стала прибутковою, а Бродський здобув незаперечний авторитет серед колег по бізнесу.
Крім цукрового виробництва, Бродський вкладав гроші в будівництво газових мереж і каналізації, щедро жертвував гроші на громадські потреби. Крім того, він очолив Товариство для боротьби із заразними хворобами, вчені якого шукали способів боротьби з інфекційними захворюваннями, зокрема дифтерією і сказом.
На свої гроші Лазар Бродський утримував лікарню і бактеріологічний інститут, побудував гімназію, університетську клініку, музей, будівлю політехнічного інституту, протитуберкульозний санаторій. Більше того, «цукровий король» допомагав грошима муніципалітету, у якого постійно виникали якісь фінансові проблеми. За найскромнішими підрахунками, Бродський витратив на благодійність понад мільйон рублів – а ця сума навіть віддалено не порівнянна з сучасним мільйоном гривень.
У 1904 році Лазар Бродський вирушив до швейцарського Базеля провідати дочку, яка жила там, а заодно і підлікуватися – з жорстокої іронії долі він страждав на цукровий діабет. Однак на батьківщину він уже не повернувся і 2 жовтня помер.
Похорон українського філантропа, на якому були присутні найвищі персони, відбувся в Києві. Газети писали, що в день похорону було надіслано 150 вінків, з яких 10 були виготовлені зі срібла.
Раніше ми розповідали про Григорія Сковороду.
Що буде, якщо людству вдасться перемогти біологічне старіння? Нове наукове дослідження показало, скільки проживе людина,…
Наприкінці робочого тижня атмосферні процеси в Україні принесуть дощі та грози у більшість областей.
Після кількох днів підвищеної геомагнітної активності ситуація на Землі повертається до норми. За прогнозом фахівців,…
Відключення світла – неприємне явище, з яким стикаються всі українці через російські обстріли. Розповідаємо, що…
Страва з баклажанів «Тещин язик» – популярна холодна закуска української кухні. Поєднання смаку ніжної сирної…
Більшість громадян переконані, що будь-яка нерухомість, приватизована за час перебування у шлюбі, автоматично стає спільною…