«Я ветеран праці, маю статус «діти війни» (1941 року народження). Скоро мені виповнюється 80 років, і я потребую догляду. Дружина і син померли, я залишився сам. Чи можу я оформити людину, яка мені допомагає, опікуном?
Іван Михайлович, село Кирнички, Одеська обл.»
Опіка та піклування: що це таке?
Щоб відповісти на ваше запитання, звернімося до Цивільного кодексу України (ЦКУ). Глава 6 цього документа визначає поняття «опіка» та «піклування» і регулює правовідносини в даній сфері.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦКУ).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦКУ).
Недієздатною може бути визнана людина, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 ЦКУ).
Обмежити цивільну дієздатність людини суд може в тому разі, якщо вона страждає на психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Обмеження дієздатності є можливим і в тому разі, якщо людина зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, азартними іграми і тим ставить себе або свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом повинна утримувати, у скрутне матеріальне становище (стаття 36 ЦКУ).
Встановлює опіку та піклування над зазначеними особами суд. Він же призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Важливо знати про те, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними і можливості особи виконувати обов’язки опікуна або піклувальника.
Виходячи зі сказаного вище, слід зазначити, що цей варіант не для вас, оскільки він передбачає наявність серйозних проблем із психічним здоров’ям. Але є й інша можливість – укласти договір довічного утримання (догляду).
Довічний догляд: йдемо до нотаріуса
Правові відносини, пов’язані з договором довічного утримання, регулюються нормами Цивільного кодексу, Сімейного кодексу, а також Законом України «Про нотаріат».
Розглянемо основні моменти такого договору.
- За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність. Натомість набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. При цьому сторони мають право самостійно визначати в договорі розмір, обсяг і періодичність надання матеріального забезпечення, а також нюанси догляду (наприклад, придбання продуктів, одягу, побутових товарів, забезпечення медичного обслуговування тощо).
- Договір довічного утримання в Україні укладається у нотаріуса в письмовій формі. У цьому разі будуть потрібні такі документи: паспорти та ідентифікаційні коди обох сторін, документи про право власності на відчужуване майно.
- Законодавство передбачає можливість розірвання договору довічного утримання. Це можна зробити за рішенням суду – на вимогу відчужувача або, якщо договір був укладений на користь третьої особи, то на вимогу третьої особи, на користь якої він був укладений. Причиною розірвання договору може бути невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов’язків.
- Втрата і пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення або зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.
- У разі смерті відчужувача набувач повинен його поховати.
У кого які права?
- Відчужувачем за договором довічного утримання може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я, зокрема пенсіонери та інваліди. Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична або юридична особа.
- Право власності на майно переходить від відчужувача до набувача відразу, в момент реєстрації договору. Але для набувача встановлено обмеження: він не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане йому за договором довічного утримання.
- Відчужувач, своєю чергою, теж не може розпоряджатися квартирою після підписання договору, але має право довічно проживати в ній.
Раніше повідомлялося про те, яку допомогу надає соцпрацівник.
