Синевир – озеро сліз
Синевир – найбільше карпатське озеро, з’явилося воно 10 тисяч років тому завдяки зсуву. Береги озера вважають місцем загадковим. Місцеві мешканці розповідають, що в 
середині озера то з’вляється, то зникає таємничий острів, а на дні Синевира живе чудисько. Може, тому його називають Оком диявола або українським Лох-Нессом. Проте набагато популярнішими за всілякі «жаханки» завжди були легенди про кохання. Як розповідають, дівчина з багатої та знатної родини, яку звали Синь, покохала простого пастуха на ім’я Вир. Батько дівчини, щоб розлучити закоханих, наказав убити пастуха. На місці загибелі коханого Синь безутішно плакала багато днів, і сліз було так багато, що з’явилося озеро. Синевир вважається заповідною зоною, в ньому заборонено ловити рибу і купатися. Тут створено національний парк, де працює центр реабілітації бурих ведмедів, що потерпіли від жорстокого поводження з ними або поганих умов.
Журавлине озеро
Озеро Журавлине здобуло таку назву через те, що на його берегах росте багато журавлини. Ще його називають Мертвим, бо воно постійно заростає мохом і поступово перетворюється на болото. 
Як утворилося Журавлине, вчені не знають, принаймні не мають єдиної думки. Невідомою є і глибина озера – його дно щільно вкривають стовбури дерев, через що вимірювання є неможливим. На середині озера є острів, що являє собою справжнісіньку плавучу драговину, з якої навряд чи хто зміг би вибратися живим. Озерна вода здається чорною й мовби газованою – з глибини постійно виринають бульбашки. Місцеві мешканці розповідають, що за старих часів біля водойми часто пропадали подорожани. Нічого містичного в цьому немає – в болотистій місцевості трапляється й не таке.
Озеро Лебедин стало могилою для ворогів
Лебедин ташується на висоті 650 метрів над рівнем моря, а глибина його сягає 28 метрів. Купатися в озері небезпечно – воно надто густо заросло водоростями. Як і будь-яке озеро в Карпатах, Лебедин має і свою легенду. 
Це сталося ще під час монголо-татарського нашестя. Проходячи повз тутешнє село, вороги зажадали від одного з мешканців, щоб його дочка провела їх через ліси до сусідніх селищ. Це було взимку, і дорогою дівчина намовила ворогів відпочити на місці замерзлого озера. Вони запалили багаття, крига розтала, і вороги провалилися в холодну воду. Дівчина, перетворившись на білого лебедя, здетіла в небеса, а її батько скам’янів з горя. Відтоді озеро і здобуло назву Лебедин. Щоправда, прагматики не згодні з романтиками і вважають, що назва озера пішла з назви населеного пункту, розташованого поруч, – Лебади.
Несамовите – царство гроз
Несамовите – одне з найвисокогірніших озер у Карпатах, воно ташується на висоті 1750 метрів над рівнем моря. Історії, що їх розповідають місцеві мешканці, сповнені трагізму та містики. Одні кажуть, що в давнину в озері з нещасливого кохання втопилася місцева красуня, і кожному, хто потурбує її, загрожує страшна помста. Інші розповідають, що озеро стало притулком для душ убивць, а душі ці стереже вершник на білому коні. Якщо в озеро вкинути камінь, вершник вискочить з озера і промчить по вершинах гір, а копита його скакуна викрешуть кригу, яка впаде з неба градом. І справді, в цих місцях дуже часто бувають зливи з грозами і градом, що стає справжнім іспитом для туристів. Єдине, що, на думку місцевих мешканців, може врятувати від злих духів, – це звук трембіти, зробленої з дерев, які ростуть на березі.
Ворожеска, або Тритон
Ворожеска (інша назва – Тритон) ташується на висоті 1460 метрів над рівнем моря. 
Озеро має видовжену форму і поділене на дві водойми, сполучені між собою тонким ручаєм. За легендою, неподалік від озера жили два брати, закохані в одну дівчину. Якось вони вирішили кинути жереб, хто ж стане чоловіком красуні. Брати домовилися, що той, хто перший перепливе свою частину озера, одружиться з дівчиною. Проте, коли вони допливли до середини, почалася страшна буря, і обидва потонули. На місці загибелі братів прорізався ручай, що сполучив дві половинки озера. Вода тут напрочуд прозора і прохолодна навіть у спеку, а на берегах ростуть густі кущі ялівцю та чорниці.
