Ключові тези:
-
Старі декоративні тарілки можуть мати значну колекційну цінність і коштувати десятки тисяч гривень.
-
На вартість посуду впливають рідкість, історія, авторський розпис, підписи майстрів та стан виробу.
- Навіть тарілки радянського періоду можуть стати дорогими лотами на аукціонах.
Навіщо вішають тарілки на стіни?
Стіл — щоб за ним сидіти, тарілка — щоб із неї їсти. А на стіні їй що робити? Мух розважати? Чому люди почали вішати тарілки на стіни?
Вам буде цікаво: Старий мотлох чи скарб? Експерт пояснив, скільки можуть коштувати речі з минулого
Все почалося в голландському Делфті ще в XVII столітті, де майстри стали наслідувати дорогу китайську порцеляну. Навчилися робити білу кераміку і розписувати її синіми фарбами. Купила одна господиня розписний сервіз, покликала гостей, печеню приготувала і почала чекати похвали своїм кулінарним талантам. А ті нумо розглядати малюнки: один виделкою картоплю розгрібає, другий соус хлібом підбирає, а третій і зовсім котлету поруч із тарілкою шмякнув.
Хазяйка розсердилася і веліла повісити весь сервіз на стіну, а їжу подавати на звичайному білому посуді, щоб гості не відволікалися. Так, судячи з легенди, і зародився звичай прикрашати стіни тарілками.
Тарілки перетворилися на картини. Тільки круглі, керамічні і з бортиками.
А потім ця мода розійшлася по всьому світі.
У СРСР також полюбили цей звичай. Замість пастушок на посуді красувалися вожді революції, серпи, молоти і державна символіка. Уявіть: сидить людина, кашу їсть, а з дна на неї Ілліч прищурено дивиться: «Добавки хочеш? А ось хрін! Іди кайлом махай!»
Ще вішали види міст, курортів та олімпійську символіку. Сьогодні подібні сувеніри припадають пилом у сервантах або продовжують висіти на стінах.
Зізнаюся, я ніколи не розумів цієї пристрасті. Це все одно, що виделки прибити до стелі. Або ложки розвісити замість фіранок.
Хоча на ложках також малюють. І навіть грають. Але це вже зовсім інша історія. А поки що повернемося до тарілок. Серед них зустрічаються справжні витвори мистецтва, за які колекціонери готові платити серйозні гроші.
Можливо, у когось із вас затремтять руки, коли ви згадаєте, що колись таку саму тарілку розбили або віддали сусідці під горщик для квітів. А дарма!
«Одеські офіціанти» за 10 тисяч
Отже, перша тарілка біла, кругла, з невигадливим синім написом дореволюційною орфографією: «Южно-Бережная Артель Официантовъ въ Одессѣ» і дата – 1905 рік. Жодних пастушок і квіточок.
У дореволюційній Одесі ця артіль офіціантів не просто обслуговувала відвідувачів, а сама зайнялася ресторанним бізнесом. Накопичили чайових, у січні 1911 року виграли торги на п’ятирічну оренду ресторану на Миколаївському (нині Приморському) бульварі, запропонувавши 25 500 рублів, і обійшли конкурентів.
- Гей, людино, рахунок принеси-но.
— Поважніше треба. Я господар закладу, а не якась людина! Ось я вам недарма у десерт плюнув!
25 вересня 2019 року на українському аукціоні цю тарілку продали за 10 352 гривні.
Корольов відлетів за 45 тисяч гривень
Наступна тарілка — з портретом людини, яка відправила першого землянина у космос. Сергій Корольов. Суворий костюм, дві зірки Героя Соціалістичної Праці, а за спиною здіймається ракета. По краю напис: «1100-летию Житомира» (місця, де в 1907 році народився конструктор). Діаметр – 32 сантиметри, розпис – ручний.
На обороті, крім заводського тавра, стоїть підпис художника І.С. Ткаченка і дата: червень 1984 року. Іван Савелійович навчався в Одеському художньому училищі і майже сорок років розписував порцеляну на Коростенському заводі.
Завод штампував посуд мільйонами, але підпис майстра перетворив його на раритет. Його роботи зараз зберігаються в музеях.
Продавець особливо наголосив: тарілка абсолютна ціла, не мита і не чищена. Спробуйте продати звичайну тарілку немитою. А тут — не чіпайте губкою, раптом разом із пилом змиєте півціни.
26 травня 2026 року на українському аукціоні тарілку продали за 45 000 гривень.
Три риби за 18 тисяч гривень
Білі риби з великими очима на темно-зеленому тлі дивляться так, ніби їх щойно сповістили про підвищення цін на комуналку. Виготовили виріб на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, де професійні художники створювали оригінальні роботи.
На обороті збереглася паперова етикетка Художнього фонду УРСР. Ціна – 6 рублів 80 копійок. Колись його можна було купити за безцінь, але 15 жовтня 2026 року на українському аукціоні за лот розгорілася битва із 112 ставок. У результаті три рибини спливли до нового власника за 18 301 гривню.
Зазирніть у свої серванти і шафи. Якщо виявили вождя, витрішкуватих риб або невідому пастушку — надсилайте фотографії разом з таврами та підписами на обороті.
Часті запитання
1. Які старі тарілки цінують колекціонери?
Особливий інтерес становлять рідкісні дореволюційні вироби, тарілки з історичними написами, авторським розписом, підписами художників та обмежених серій.
2. Скільки можуть коштувати старі тарілки?
Ціна залежить від рідкості та колекційної цінності. Наведені в матеріалі приклади проданих лотів — від 10 352 до 45 000 гривень.
3. Чи має значення стан старої тарілки?
Так. Важливими є збереженість, відсутність пошкоджень, особливості поверхні та оригінального оформлення. Не варто самостійно чистити рідкісний предмет, не з’ясувавши його цінності.
4. Як зрозуміти, чи має стара тарілка колекційну цінність?
Потрібно оглянути її з обох боків, звернути увагу на заводське тавро, підпис художника, дату виготовлення, написи та інші особливості. За потреби варто звернутися до експерта.
Читайте також:
- Майже у кожного було таке: які шкільні речі сьогодні продають за тисячі гривень
- Одна річ — різна ціна: чому за старий предмет просять 200 гривень, а іноді — сотні доларів
