Ключові тези:
- Бабусі й дідусі можуть несвідомо шкодити вихованню онуків, якщо скасовують правила батьків.
- Фрази «тільки мамі не кажи» підривають авторитет батьків і вчать дитину приховувати правду.
- Здорові стосунки в родині будуються на повазі до батьківських рішень, спільних правилах і відсутності конфліктів при дитині.
Раніше ми розповідали, чому після 40 змінюється запах тіла: вчені назвали причину, про яку мало говорять.
«А у нас було інакше»: коли бабусі скасовують правила
Однією з найпоширеніших проблем у сім’ях психологиня називає ситуацію, коли бабусі й дідусі порушують правила, встановлені батьками. Наприклад, мама і тато домовилися, що дитина має обмежений час користуватися гаджетами, не їсти багато солодкого чи лягати спати у певний час. Але коли онук приходить до бабусі, ці правила раптом перестають діяти.
“Батьки попросили: цього не можна, цього не давайте, стільки часу з гаджетами – і так далі. А бабусі й дідусі часто ці правила просто скасовують: «Ну посидь ще трохи», «Ну з’їж цю цукерку», «Хочеш пізніше лягти – добре». Тобто правила, які вибудовувалися довгий час, раптом анулюються”, – пояснює Юлія Калініна.
На перший погляд, така поблажливість здається проявом любові. Але для дитини це може бути сигналом: правила не є стабільними, дорослих можна розділяти на «добрих» і «суворих», а домовленості – обходити.
За словами психологині, дитині набагато легше, коли всі дорослі в її житті діють як команда.
“Для дітей чіткі правила, дозволи і заборони, коли вони однакові у всіх дорослих, набагато цінніші, ніж ситуація, коли з одними можна, а з іншими не можна”, – наголошує вона.
«Тільки мамі не кажи»: небезпечні секрети
Ще одна поширена помилка – створення таємниць між бабусею чи дідусем та онуком від батьків.
“Інколи бабусі або дідусі щось роблять і кажуть дитині: «Тільки мамі й татові не кажи». Наприклад: ми зараз підемо туди, візьмемо це, зробимо те. Це дуже негативний досвід для дитини”, – говорить експертка.
На думку психологині, такі фрази можуть формувати у дитини звичку приховувати правду і вчать, що батьків можна обманути.
“Найгірше те, що таким чином підривається батьківський авторитет. Дитина отримує сигнал: батьків можна обійти, їм можна сказати неправду”, – пояснює Юлія Калініна.
У родині можуть бути маленькі приємні сюрпризи, подарунки чи секрети, але вони не повинні стосуватися порушення правил, встановлених батьками.
«У наш час били – і виросли»: чому порівняння лише шкодять
Часто між поколіннями виникають суперечки через різні погляди на виховання. Старші люди можуть говорити: «Ми так виховували – і нічого, виросли нормальними». Але сучасна психологія і педагогіка мають багато нових знань про дитячий розвиток, емоції та потреби дітей.
“Фрази на кшталт «У наш час дітей не балували», «Нам дали по одному місцю – і нічого» – це знецінення досвіду сучасних батьків. Це може призводити до конфліктів”, – каже психологиня.
І додає, що не варто змагатися і доводити, чиє виховання було правильнішим.
“Ми просто живемо у різні часи. У бабусь і дідусів були свої норми, у сучасних батьків – свої. Ми ніби з різних світів. І сперечатися, хто правий, часто означає лише витрачати сили та псувати стосунки”, – зазначає експертка.
«Онуків люблять більше, ніж дітей»
Фраза про те, що онуків люблять сильніше, ніж власних дітей, знайома багатьом родинам. І хоча вона часто звучить як жарт, за нею можуть стояти глибші психологічні причини. Юлія Калініна пояснює: іноді надмірна любов до онуків стає своєрідною компенсацією.
“Часто бабусі й дідусі розуміють, що зі своїми дітьми вони щось не встигли, чогось не знали, не вміли. А зараз є більше інформації, більше можливостей, більше часу. І тоді виникає бажання ніби “долюбити» онуків”, – говорить вона.
Але іноді за такою поведінкою стоїть не лише любов до дитини, а й бажання виправити власні батьківські помилки.
“Це може бути внутрішня компенсація – спроба закрити свою потребу відчути себе хорошими батьками”, – пояснює психологиня.
Коли турбота перетворюється на надмірну опіку
Ще одна непомітна проблема виникає, коли бабусі й дідусі повністю зосереджуються лише на онуках і поступово втрачають контакт зі своїми дорослими дітьми.
“Іноді вони настільки занурюються в онуків, що менше уваги приділяють власним дітям. А дорослі діти все одно залишаються дітьми своїх батьків і потребують їхньої уваги”, – каже фахівчиня.
За її словами, здорові стосунки між бабусею, дідусем і батьками дитини дуже важливі для самого онука. Дитина відчуває себе безпечніше, коли бачить, що дорослі поважають одне одного і можуть домовлятися.
«Діти дочки – мої, а сина – невістчині»
У деяких родинах можна почути думку, що діти дочки нібито ближчі бабусі, ніж діти сина. Але, за словами психологині, у сучасних сім’ях така позиція часто говорить не про онуків, а про проблеми у стосунках між дорослими.
“Якщо є таке розділення, можна припустити, що є певний внутрішній конфлікт із зятем, невісткою чи іншими членами родини. Онуки тоді стають своєрідним маркером цих проблем”, – пояснює Юлія Калініна.
Дитина не повинна ставати способом висловити образу чи неприйняття до когось із дорослих.
Як бути мудрими бабусями і дідусями: прості правила
Психологиня наголошує: хорошими бабусями й дідусями стають не ті, хто дозволяє все, а ті, хто вміє підтримувати дитину і поважати її батьків. Передусім усі суперечки щодо виховання варто вирішувати без присутності онуків.
“Діти не повинні бути свідками конфліктів між дорослими. Коли всі домовляються спокійно і без них, дитина відчуває: ми одна команда”, – говорить експертка.
Також важливо не нав’язувати поради, навіть якщо є великий життєвий досвід.
“Замість того, щоб сказати: «Ти неправильно його вкладаєш спати», краще запитати: «У мене є думка щодо цього, можна я скажу?». Якщо людина готова почути – вона почує. Якщо ні – тему можна закрити”, – радить Юлія Калініна.
Головне правило – повага. Батьки мають право виховувати своїх дітей по-своєму, а бабусі й дідусі можуть залишатися важливими людьми поруч, які дарують тепло, підтримку і любов.
Читати також:












