Ключові тези:
- Майже 75% українців у Польщі планують залишитися там надовго, хоча ставлення до мігрантів у країні помітно погіршилося.
- Рівень працевлаштування українців зріс майже до 83%, однак майже половина працює нижче рівня своєї кваліфікації.
- Попри фінансову стабільність, більшість мігрантів сумує за домом, а кожен п’ятий потребує психологічної підтримки.
Центр досліджень міграції Варшавського університету оприлюднив звіт за проєктом «Між Україною та Польщею».
Про результати дослідження повідомляє InPoland.
Раніше ми розповідали,на яку грошову допомогу в серпні можуть розраховувати українці в Польщі та Німеччині.
Про що свідчать опитування українців?
Опитування свідчить, що майже три чверті українців, які зараз живуть у Польщі, пов’язують своє майбутнє саме з цією країною. Дослідники наголошують: такі настрої зберігаються навіть попри посилення негативного ставлення до українців, економічний тиск і випадки нападів.
Майже 75% респондентів розглядають можливість довгострокового проживання у Польщі. При цьому 44% хочуть залишитися щонайменше на кілька років. Це удвічі більше, ніж було у 2022 році.
Ще 23% учасників опитування поки не визначилися зі своїми планами. Натомість короткострокове перебування сьогодні майже нікого не цікавить. Такий варіант частіше згадували лише молоді люди до 25 років та респонденти віком понад 65 років.
Як час переїзду вплинув на плани українців?
Наміри суттєво відрізняються залежно від того, коли люди переїхали до Польщі.
Серед українців, які оселилися у Польщі ще до початку = війни, 80% планують залишитися там надовго або назавжди.
Інша ситуація серед тих, хто виїхав уже після 24 лютого 2022 року. Серед них 64% бачать своє майбутнє у Польщі впродовж тривалого часу. Водночас лише близько 13% готові назвати країну місцем свого постійного проживання.
Дослідники також звернули увагу на різницю між чоловіками та жінками. Чоловіки частіше говорять про бажання оселитися в Польщі назавжди. Автори звіту пов’язують це не лише з питанням військової служби, а й зі створенням сім’ї або переїздом рідних до Польщі.
Робота є, але не за фахом.
За останні чотири роки рівень зайнятості серед українців у Польщі зріс із 69% до майже 83%.
Понад половина опитаних — 57% — працюють на повну ставку за постійним трудовим договором. Крім того, дедалі більше українців відкривають власну справу.
Попри це, проблема працевлаштування не за спеціальністю нікуди не зникла. Навіть краще знання польської мови не змінило ситуацію.
За даними дослідження, 45% респондентів повідомили, що виконують роботу, яка не відповідає їхній освіті чи професійному досвіду. Найчастіше йдеться про вакансії у виробництві та сфері послуг.
Зростають і доходи. Близько 40% українців отримують до 5000 злотих брутто на місяць, що становить приблизно 59 тисяч гривень. Ще 18% заробляють понад 9500 злотих брутто, або близько 112 тисяч гривень.
Що найбільше турбує українців у Польщі?
Фінансова ситуація для багатьох покращилася, однак це не означає, що люди почуваються комфортно.
Майже 80% опитаних зізналися, що сумують за домом. Ще близько 20% повідомили про потребу в психологічній або емоційній підтримці.
Дослідження також показало, що українці, які переїхали після початку повномасштабного вторгнення, значно частіше незадоволені своїм життям, ніж ті, хто жив у Польщі ще до війни.
Європа переходить до довгострокової інтеграції українців
Автори дослідження зазначають, що ситуація в Польщі відображає ширший процес у країнах Європейського Союзу. Держави дедалі частіше переходять від механізмів тимчасового захисту до програм, які дозволяють українцям залишатися на тривалий період.
За даними Євростату, статус тимчасового захисту в країнах ЄС нині мають понад 4,2 мільйона громадян України.
Польща – лідер за кількістю працевлаштованих українських біженців.
Активно залучають українських працівників Німеччина та Чехія Обидві країни спрощують правила отримання робочих віз і посвідок на проживання.
Зауважимо, що однією з найбільших проблем для всього європейського ринку праці досі залишається невизнання кваліфікації. Через це тисячі українських фахівців із вищою освітою працюють на посадах, які не відповідають їхньому професійному рівню.
Читайте також:
