Ключові тези:
- Кримінальний фокус змістився з хакерських атак на психологічні маніпуляції, через що громадяни добровільно переказують кошти або розкривають комерційні таємниці.
- Злочинці ретельно вивчають інтернет-активність, покупки та оточення конкретної жертви, щоб нанести точковий та максимально переконливий удар.
- Попри загальне зниження кількості інцидентів на 5%, загальні фінансові втрати українців у 2025 році підскочили на 24%, сягнувши 1,4 мільярда гривень.
- Єдиним надійним щитом проти сучасного шахрайства залишається пильність самого користувача, оскільки технічні системи захисту банків безсилі, якщо клієнт сам підтверджує операцію.
Також цікаво: Поповнювати мобільні рахунки з 1 липня треба по-новому: що зміниться
Психологічний пресинг замість хакерських програм
Сучасні афери базуються на методах соціальної інженерії та ретельній підготовці. Перед тим як вийти на контакт, шахраї збирають інформацію про потенційну жертву: відстежують її оголошення на торговельних майданчиках, активність у соціальних мережах, історію замовлень та коло спілкування. Як зазначають банкіри, злочинці підловлюють людину в найбільш влучний момент і створюють штучний стрес, через що клієнт втрачає пильність і слухняно виконує всі телефонні вказівки.
Чому втрати українців дорожчають
Офіційна статистика Національного банку України підтверджує, що шахрайство стало більш витонченим і «дорожчим». За підсумками 2025 року загальна кількість незаконних операцій з картками зменшилася до 256 тисяч випадків, проте сума сукупних збитків навпаки злетіла на чверть і досягла 1,4 мільярда гривень. Середній чек однієї крадіжки збільшився на 30% — тепер за один раз у громадянина виманюють близько 5,5 тисячі гривень, що свідчить про високу ефективність індивідуальних злочинних сценаріїв.
Найбільш поширені пастки зловмисників
У банківському секторі виділяють кілька перевірених схем, які найчастіше приносять прибуток зловмисникам:
- Фейкова допомога та компенсації. Так, обіцянки виплат від держави чи фондів, які слугують приводом для збору платіжних даних, працюють і досі.
- Дзвінки від псевдоспівробітників банку, під час яких залякують блокуванням рахунку або вигаданими підозрілими переказами. Щоб цього не сталося, просять надати доступ до рахунків.
- Клонування месенджерів та ШІ-технології дозволяють злам акаунтів з подальшим розсиланням прохань про позику, де для переконливості використовують згенеровані штучним інтелектом голосові повідомлення.
- Маніпуляції із SIM-картами, це коли через перевипуск чужого мобільного номера, зловмисники отримують доступ до рахунків. Зловмисники надсилають фейкові повідомлення начебто від мобільного оператора, а коли жертва передає одноразовий код, привласнюють SIM-карту.
Головні правила фінансової самооборони
Аби зберегти власні кошти, фахівці закликають дотримуватися суворих табу в цифровому просторі. У жодному разі не можна ділитися PIN-кодами, тризначними CVV-кодами на звороті картки та паролями з SMS-повідомлень. Будь-які сповіщення про стан рахунків слід перевіряти виключно в офіційному банківському додатку або через гарячу лінію установи. Якщо бачите тривожне прохання про фінансову допомогу від знайомого у месенджері, обов’язково перетелефонуйте йому за звичайним номером.
Всі ці правила можна замінити одним: в жодному разі не робіть того, про що вас просять. Це стосуються як передачі даних, так і переходів за різними посиланнями. Візьміть паузу та подумайте, що буде, якщо ви це зробите.
Читають зараз:
