Ключові тези:
- Ймовірність формування Ель-Ніньйо влітку 2026 року перевищує 80%, а до кінця року наближається до 96%.
- Найбільший ризик припадає на липень, коли кукурудза проходить фазу цвітіння та запилення.
- Втрати врожайності кукурудзи під час тривалої спеки можуть сягати 20–40%, що вплине і на український експорт.
За оцінками міжнародних синоптичних служб, ймовірність формування Ель-Ніньйо влітку 2026 року перевищує 80%. До завершення року цей показник може зрости майже до 96%.
Раніше ми розповідали, що українців переселятимуть у села.
Що таке Ель-Ніньйо?
Ель-Ніньйо — це глобальне кліматичне явище, яке виникає через аномальне підвищення температури поверхневих вод у центральній та східній частинах Тихого океану.
Попри значну віддаленість від України, його вплив поширюється на різні континенти та змінює звичні погодні процеси.А саме: атмосферну циркуляцію, провокуючи хвилі спеки, тривалі посухи, сильні зливи та температурні рекорди.
Для України це означає спекотне літо з дефіцитом опадів, що особливо небезпечно для сільського господарства.
Яким культурам загрожує найбільша небезпека?
Особливе занепокоєння викликає липень — місяць, який має ключове значення для врожайності кукурудзи. Саме тоді більшість посівів входить у фазу цвітіння та запилення.
За словами аграрних експертів, температура понад 35 градусів негативно впливає на життєздатність пилку. Через це процес формування качанів погіршується, а врожайність різко знижується. Якщо спека тримається тривалий час, втрати врожаю досягають: 20%-40% залежно від регіону та погодних умов.
Соняшник демонструє вищу стійкість до високих температур, однак і ця культура гостро реагує на тривалу відсутність вологи. За посушливих умов урожай також помітно скорочується.
Нагадаємо, що щось подібне відбувалося у 2024 році. Тоді врожай кукурудзи в Україні зменшився на 16%, а соняшнику — на 22%.
Як неврожай вплине на економіку країни?
Україна входить до числа провідних світових експортерів кукурудзи, зернових культур та соняшникової олії. Тому проблеми з урожаєм виходять далеко за межі окремих фермерських господарств.
Зниження обсягів виробництва негативно позначиться на валютній виручці, експортних надходженнях і роботі логістичної інфраструктури. На міжнародних ринках дефіцит продукції традиційно супроводжується підвищенням цін на зерно та рослинні олії. Частково це компенсує втрати виробників, проте водночас посилює ризики для глобальної продовольчої безпеки.
Які зменшити втрати від кліматичних змін?
Міжнародний досвід свідчить, що інвестиції у прогнозування погодних ризиків дають відчутний результат. За оцінками фахівців, держави, які розвивали метеорологічні служби, системи раннього попередження та програми адаптації до кліматичних змін, скоротили економічні втрати від попередніх циклів Ель-Ніньйо на 30–40%.
Для України це питання має особливе значення, адже аграрний сектор забезпечує вагому частину валютних надходжень. Проте система кліматичного моніторингу та спостереження за погодними ризиками поки що поступається аналогічним механізмам багатьох країн Європейського Союзу.
Експерти наголошують: кошти, вкладені в сучасну агрометеорологію, супутниковий контроль та точні прогнози, вбережуть мільярди гривень майбутнього врожаю та дозволять швидше реагувати на погодні загрози.
Альтернативні виклики: адаптація на полях
Паралельно з модернізацією метеослужб українському агробізнесу доводиться кардинально переглядати саму структуру посівних площ. Через стрімке зміщення кліматичних зон на північ, традиційні для південних областей посушливі умови стають нормою для центральних та західних регіонів країни.
Фермери змушені масово переходити на імпортні гібриди зернових із вищим балом посухостійкості та експериментувати з нішевими, менш вологолюбними культурами — такими як сорго чи нут. Зміна кліматичних циклів фактично запускає примусову перепрошивку всього українського агросектору, де виживуть лише технологічно гнучкі господарства.
Читайте також:
