Ключові тези:
- Заповідач може призначити спадкоємцями будь-яких осіб або позбавити спадщини законних спадкоємців, однак не може усунути від спадкування тих, хто має право на обов’язкову частку.
- Право на обов’язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні та непрацездатні діти (у тому числі усиновлені), непрацездатна вдова чи вдівець і непрацездатні батьки спадкодавця. Їм належить половина законної частки, яку може зменшити суд.
- Від спадкування можуть бути усунені особи, які вчинили протиправні дії проти спадкодавця чи інших спадкоємців, ухилялися від утримання спадкодавця, були позбавлені батьківських прав або перебували у недійсному шлюбі.
Раніше ми розповідали, кому переходить майно, якщо спадкоємець не подав заяву вчасно.
Заповіт — це особисте розпорядження людини на випадок її смерті. Згідно зі статтею 1235 Цивільного кодексу України (ЦКУ), заповідач має право призначити своїми спадкоємцями будь-яких осіб, незалежно від наявності родинних зв’язків. Він також може позбавити права на спадщину будь-кого зі спадкоємців за законом. Однак існує коло осіб, яких не можна позбавити спадщини — навіть за наявності заповіту. Вони мають право на обов’язкову частку у спадщині, повідомляє Міністерство юстиції України.
Хто має право на обов’язкову частку спадщини
Відповідно до статті 1241 ЦКУ, право на обов’язкову частку у спадщині мають:
- малолітні та неповнолітні діти спадкодавця (у тому числі усиновлені);
- повнолітні непрацездатні діти (у тому числі усиновлені);
- непрацездатна вдова або вдівець;
- непрацездатні батьки спадкодавця.
Такі особи успадковують половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом, але суд може зменшити її розмір.
Прийняття або відмова від спадщини
Спадкоємець, який має право на обов’язкову частку і проживав зі спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову. Якщо ж він не проживав разом зі спадкодавцем і не подав заяви про прийняття спадщини, вважається таким, що її не прийняв. Спадкоємець також може добровільно відмовитися від обов’язкової частки.
Хто може бути усунений від спадкування
Незважаючи на гарантоване право на частку у спадщині, стаття 1224 ЦКУ визначає випадки, коли особу може бути позбавлено цього права. Від спадкування усуваються:
- ті, хто умисно позбавив життя спадкодавця або іншого спадкоємця, чи вчинив замах на їхнє життя;
- особи, які перешкоджали складанню або зміні заповіту, тим самим отримавши або збільшивши свою частку у спадщині;
- батьки, позбавлені батьківських прав, якщо їх не було поновлено на момент відкриття спадщини;
- особи, які ухилялися від утримання спадкодавця, якщо це встановлено судом;
- подружжя з недійсним шлюбом, якщо шлюб був визнаний таким за рішенням суду.
Такі обмеження поширюються на всіх спадкоємців, включно з тими, хто має право на обов’язкову частку.
Читайте також:
