Ключові тези:
- Для виробництва господарського мила використовують лише перевірені рослинні та тваринні жири.
- Високий вміст жирних кислот гарантує відмінну миючу здатність та безпеку для алергіків.
- Господарське мило — ефективний та екологічний засіб. Без ароматизаторів, консервантів та барвників.
Правда про склад господарського мила
Історія мила сягає корінням в давнину — ще у Вавилоні, близько 2800 року до н. е., варили примітивне мило з жирів та золи. У сучасному вигляді тверде господарське мило з’явилося у XII столітті, а з 1930-х років його почали масово виробляти у США та Європі.
Раніше ми розповідали, з чого виготовляють дігтярне мило.
Радянські міфи про виробництво мила з безпритульних тварин немає наукового чи промислового обґрунтування. На практиці сировиною для мила є виключно жирні кислоти, отримані:
- з олії (пальмової, кокосової, соняшникової, соєвої),
- з тварини жирів (яловичого, свинячого, риб’ячого жиру),
- а також за допомогою технології гідролізу.
У бродячих собак просто немає необхідного запасу жиру для промислового виробництва мила. Понад те, санітарні норми не допускають використання біологічних відходів невідомого походження.
Що означає “72%” на господарському милі?
Цифра 72% на шматку мила чи упаковці – це відсотковий вміст жирних кислот. Чим вище показник, тим краще:
- мило піниться,
- очищує забруднення,
- справляється з жировими плямами,
- знезаражує тканини.
Склад сучасного господарського мила за ГОСТом:
- жирні кислоти: до 72%,
- луги (луг): 0,15–0,20%,
- рівень pH: 11–12.
Таке мило ідеально підходить для прання, чищення, знежирення та навіть побутової дезінфекції, але не рекомендується для вмивання та миття волосся через високу лужність.
Хімія дії: як працює мило?
Миюча складова мила — це результат складної взаємодії:
- молекули мила з’єднуються з частинками бруду та жиру,
- інша частина молекули зв’язується з водою,
- в результаті бруд легко змивається.
Таким чином, мило діє як місток між брудом та водою, забезпечуючи очищення.
Вас також можуть зацікавити новини: