Що перевіряли в ПФУ?
Наприкінці жовтня Рахункова палата затвердила звіт про результати першого в історії аудиту ефективності роботи ПФУ в умовах воєнного стану. В результаті перевірки було виявлено певні порушення. В звіті зазначається, що Кабінету Міністрів вдалося зберегти наявний рівень пенсійного забезпечення. Але прогалини в законодавстві та гострі соціально-економічні проблеми обтяжують бюджет ПФУ і знижують ефективність витрачання його коштів.
Звідки беруть гроші на пенсії?
Зважаючи на суттєву залежність України від зовнішньої фінансової підтримки, цей контроль стає більш актуальним. Адже ПФУ не може повністю покрити всі видатки на пенсії за рахунок страхових внесків і щорічно отримує дотації на сотні мільярдів гривень з державного бюджету. А державний бюджет, як відомо, напівпорожній і поповнюється за рахунок іноземної допомоги і кредитів. Таким чином, частина пенсій фактично виплачується за рахунок донорських коштів.
Які недоліки виявила перевірка?
У звіті зазначається, що в цілому витрати контролюються і здійснюються за призначенням. Однак Рахунковою палатою були виявлені й певні недоліки.
- Зокрема, йдеться про недосконале складання звітності перед міжнародними партнерами. Але похибка вважається несуттєвою – лише 0,1% сум, поданих до відшкодування.
- Окрім цього, певною мірою були викривлені результати роботи за 2022 рік, а також не збігалися деякі показники у звітах ПФУ та Держказначейства перед Міністерством фінансів.
- Окремо зазначено, що останніми роками Кабмін істотно порушував терміни затвердження бюджету ПФУ, що негативно впливало на ефективність його роботи та управління коштами. Наприклад, бюджет ПФУ на 2024 рік уряд затвердив лише в жовтні. Тобто більшу частину року установа, через яку проходять сотні мільярдів гривень, працювала без ухваленого бюджету. Виходить, що його було затверджено вже під тиском Рахункової палати, яка почала перевірку. Бо як можна перевірити виконання бюджету, який взагалі не ухвалено?
Чому грошей не вистачає?
Окремий акцент у звіті робиться на проблемах ПФУ через демографію та економічну кризу. Станом на 2024 рік в Україні налічується понад 10 мільйонів пенсіонерів – це близько третини населення. При цьому упродовж останніх років кількість осіб, які офіційно працюють і сплачують страхові внески, стрімко скорочується. Прогнозується, що частка населення похилого віку зростатиме, а рівень зайнятості населення падатиме. Отже, видатки на виплату пенсій збільшуються, а бюджет ПФУ гроші, навпаки, недоотримує. Зазначається, що борги підприємств перед ПФУ зросли до п’ятдесяти мільярдів гривень.
А що з боргами перед пенсіонерами?
При цьому сам ПФУ заборгував пенсіонерам вже понад 73 мільярди гривень. Йдеться про невиконання судових рішень, коли пенсіонери виграють у Пенсійного фонду, але пенсії їм все одно не перераховують і борги не виплачують. У звіті прямо зазначено, що джерел для погашення таких заборгованостей взагалі немає. Отже, треба економити і ще раз економити.
Кого можуть залишити без пенсій?
1. Про ідентифікацію переселенців
У Рахунковій палаті зазначили, що в липні 2023 року було відновлено обов’язкову фізичну ідентифікацію для переселенців, які були переміщені до 24 лютого 2022 року. У підсумку, понад 300 тисяч пенсіонерів не пройшли ідентифікацію і, відповідно, не отримали нарахувань. На цьому держава економить 1,6 мільярда гривень щомісяця. Здається, що тут констатується сумний факт. Але насправді аудитори підводять до того, що ідентифікацію потрібно посилювати.
Зазначається, що ідентифікацію для тих, хто отримав статус внутрішньо переміщеної особи після 24 лютого 2022 року, і для тих, хто проживає на окупованих територіях, так і не було унормовано. Перевірка виявила, що понад 800 тисяч пенсіонерів продовжували отримувати виплати на тимчасово окупованих територіях і на територіях активних бойових дій більш ніж 2,5 року без проходження ідентифікації. На виплату пенсій цим громадянам було витрачено 7,7% усіх річних видатків, закладених у бюджеті ПФУ. Складається враження, наче аудитори вважають, що ці гроші були виплачені даремно і тих, хто опинився в зоні бойових дій, також треба піддавати перевіркам і позбавляти пенсій.
2. Про пенсії за інвалідністю
Далі повідомляється, що 4 мільярди гривень на рік витрачено на виплату пенсій особам з інвалідністю, яким було відстрочено проходження повторного огляду МСЕК під час воєнного стану. Очевидно, на думку аудиторів, держава не мала робити таку пільгу і повинна припинити виплату пенсій за інвалідністю тим, хто не зміг пройти повторний огляд вчасно.
До речі, у нещодавньому інтерв’ю міністерка соцполітики Оксана Жолнович натякнула на доцільність припинення виплат пенсій за інвалідністю тим, хто здатен надалі працювати. Адже пенсія за інвалідністю – це по суті компенсація від держави за те, що людина втратила працездатність. А якщо особа з інвалідністю може і надалі працювати, то вона здатна і сама себе матеріально забезпечити. Також можна припустити, що обіцяна реформа МСЕК дозволить скоротити офіційну кількість осіб з інвалідністю, а відтак і зменшити видатки на такі пенсії.
3. Про пільги для тих, хто проживає в гірській місцевості
Рахункова палата ставить під сумнів доцільність пенсійних пільг для тих, хто проживає в гірській місцевості та в зонах радіоактивного забруднення. Вони прямо зазначають, що перелік таких територій не переглядався упродовж майже 30 років, а це зумовлює додаткові видатки ПФУ. Нагадаємо, що за чинним законодавством особам, які проживають у гірській місцевості, призначена пенсія збільшується на 20%. Але що буде з цією надбавкою у наступному році, невідомо. Справа в тому, що проєкт держбюджету на 2025 рік передбачає призупинення дії відповідної статті Закону «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Тобто ця норма тимчасово буде діяти не так, як записано в законі, а так, як вирішить Кабмін додатковою постановою.
4. Про пільги для тих, хто проживає в зонах радіоактивного забруднення
Що стосується тих, хто проживає в зоні радіоактивного забруднення, то ситуація більш заплутана. По перше, такі особи мають право на дострокову пенсію. Раніше їм пенсія також виплачувалася у підвищеному розмірі. Потім цю норму скасували. Але через суди люди все одно оформлюють підвищені пенсії. Отже, Рахункова палата наголошує на необхідності подальшого урізання пільг в цій площині, зокрема шляхом перегляду територій, які вважаються забрудненими. До речі, у Верховній Раді вже почали працювати над цим питанням.
5. Про порушення з боку пенсіонерів
Окрім цього, перевірка показала, що є факти масової реєстрації пенсіонерів за однією адресою в кількості від шести до тридцяти осіб як в зонах радіоактивного забруднення, так і в гірській місцевості, що передбачає отримання підвищених виплат. Тут вже дійсно можна побачити зловживання з боку пенсіонерів. Не виключено, що сприяють цьому і окремі юристи. Адже спочатку є факт масової прописки пенсіонерів в зоні радіоактивного забруднення, які там насправді не проживають, а потім є факт масових судових позовів щодо оформлення підвищеної пенсії за проживання у цій зоні. Зазначається, що на виплату таких пенсій у 2022–2023 роках держава витратила близько 66,5 мільярда гривень.
***
В підсумку голова Рахункової палати Ольга Піщанська зробила певні рекомендації:
– Здійснити економію видатків бюджету через удосконалення нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення окремих категорій громадян та підвищити результативність механізмів ідентифікації пенсіонерів й верифікації пенсійних виплат.
Простіше кажучи, треба позбавити ще десятки, а то і сотні тисяч людей або пенсій повністю, або хоча б надбавок до них. І зробити це, бажано, так вишукано, щоб вони не змогли потім такі дії держави оскаржити в суді.
А як економлять самі чиновники?
Цікаво, що посадовий оклад голови Рахункової палати складає 90 тисяч гривень. Загалом, середня зарплата керівництва цього органу з усіма надбавками в 2024 році перевищує 200 тисяч на місяць. А нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про реформу Рахункової палати, що передбачає збільшення окладу голови ще у майже два рази. А от на пенсіонерах вони пропонують економити.
*Наша довідка. Рахункова палата – державний колегіальний орган, який від імені Верховної Ради здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету та їх використанням.
