Тисячу років тому якийсь народ, який з усіх боків зазнавав тяжких випробувань, народ, який перебував на межі загибелі, молився в храмі Влахернської Божої Матері за всеношним бдінням, думаючи про те, що не залишилося йому вже ніяких надій, не залишилося вже більше нічого, на що міг би він сподіватися. Вороги з усіх боків обступили місто, і народ чекав загибелі.
І ось вночі – оскільки всеношне бдіння в ті далекі роки тривало всю ніч – у цьому храмі відбулося незвичайне явище. Двоє з тих, що молилися – святий Христа заради юродивий Андрій та його учень Єпіфаній – побачили, як над царською брамою на повітрі ширяла постать Богородиці, що простягає над народом, який молиться, дивний свій сяючий покрив… Цю подію і святкує церкву.
Народ, з яким тисячу років тому сталося це диво, забув про нього. Греки забули про це свято. А ми пам’ятаємо. Чому ж ми святкуємо подію, яка, здавалося б, до нас не має жодного стосунку? Тисячу років тому якесь місто за молитвами його жителів було врятовано заступництвом Богоматері від нападу ворогів, а ми з вами тут до чого?
А до того, що всі ми – діти Богородиці. Всіх нас Господь на Хресті усиновив Своєї Матері, сказавши апостолу Іоанну: «Це Мати твоя…» Усі ми, і ті, у яких ще живі матері, і ті, у кого вони вже померли, не сироти, бо Богородиця захищає нас своїм благодатним покровом. Ось чому християни з такою урочистістю і такою радістю зустрічають свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Богородиця не залишила людей Своїх і через багато ікон Свої несе благодатну допомогу нам грішним. Богородиця допомагає кожному, хто звертається до Неї, кожному, хто її просить.
Є такий образ Божої Матері – «Скоропослушниця».
Так назвав її якийсь афонський чернець, бо Богородиця, почувши його молитви, скоро, як йому здалося, дарувала йому втрачений зір. Але що означає «скоро»? Монах цей багато днів, тижнів і місяців стояв перед іконою Богородиці навколішки і благав про прощення його гріха. Тож «скоро» – не означає «цю хвилину». Не треба думати, що достатньо одну свічку поставити перед іконою, щоб усі твої проблеми розв’язалися.
Бог говорить нам у Своєму святому Євангелії: «Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний». А на це мало хвилини, мало години, мало доби – на це треба життя своє покласти. Потрібно все життя боротися з гріхом. Боротьба ніколи не буває миттєвою і одразу успішною, вона потребує граничної мобілізації всіх людських сил.
Тому, коли молитеся Богородиці, пам’ятайте, які зусилля потрібні від вас. Скільки сліз треба пролити, скільки скорбот треба понести, щоб ваше прохання було почуте! І зовсім не тому, що Богородиці або Господу не до нас. Деякі люди неблагочестиво і богохульно кажуть: «Бог не чує моїх молитов! Можна подумати, що Бог оглух!» Ні, Бог чує! Бог чує кожне наше зітхання, але Він не поспішає нам допомагати, бо Він хоче, щоб ми зміцнилися у вірі, щоб ми стали воістину вірними людьми, воістину віруючими в Нього, щоб ми були так само досконалі, яким досконалим є Отець наш Небесний.
Не сумуйте у вашому житті, не впадайте у відчай, не віддавайтеся порожнім сльозам: ми не самотні, бо Богородиця, як раніше, так і нині, простягає Свій сяючий Покров над кожним з нас, над усією Церквою нашою, над усією багатостраждальною нашою країною.
ДО ВІДОМА. Покрова Пресвятої Богородиці святкується Церквою 1 жовтня за новоюліанським календарем і 14 жовтня — за юліанським.
За матеріалами православної преси
