Історія досягнень винахідника
Розробки тернопільського професора стосуються переважно харчової промисловості. Нині на його рахунку понад 80 патентів і близько 30 раціоналізаторських пропозицій.
Історія досягнень Ігоря Ярославовича розпочалася з рацпропозицій, які він писав, працюючи на підприємствах. А винаходи, патенти з’явилися з початком наукової діяльності.
– Серед моїх розробок – тістомісильна машина дискретної дії, аналогів якій немає досі. Вона сконструйована в єдиному екземплярі. Гадаю, може зацікавити виробництва, але вже після перемоги. Я також винайшов реологічний прилад, який визначає рівень дозрівання тіста. Придумав, як повторно використати викиди димових газів хлібопекарської печі, – розповідає винахідник.
Дрони зараз потрібніші
Ігор Стадник розробив пекарню на колесах, яка працює на дровах і одночасно підігріває воду для побутових потреб. Такий пристрій може стати корисним для військовиків. Ідея виникла ще у 2014 році, коли на території України розпочала військові дії росія.
– Я бачив, що люди в Донецькій і Луганській областях подовгу залишаються без світла, без харчів. Разом з моїми учнями в університеті розробили пекарню на колесах. Вона розміщується в контейнері із сендвіч-панелей. Деякі компанії зацікавилися, але наразі ще немає реалізації. Ми збирали кошти на цей проект, але вирішили віддати їх на дрони – це зараз потрібніше, – говорить професор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Галети для військовиків
Рецептура галет стала надзвичайно актуальною під час війни. Адже їхня здатність довго зберігатися робить цей продукт дуже доречним для харчування військовиків. Однак рецепти минулих років виявилися застарілими, вони не відповідали характеристикам сучасних продуктів, що входили до їхнього складу.
Коли вдалий рецепт відпрацювали, виявили іншу проблему. Руками робити галети важко.
– Я підключив свого учня, який вже мав досвід роботи на кондитерській фабриці. Так з Андрієм Деркачем ми розробили формувальний пристрій для галет. Він може не тільки вирізати прямокутні заготовки з тіста, але й пробивати його. Дірочки в такій випічці дуже важливі, інакше тісто підніметься й утвориться «подушечка», – розповідає Ігор Ярославович.
Галети за його рецептом випікали спочатку на потужностях однієї з тернопільських пекарень. У той час особливо напруженою була ситуація на Київщині та Харківщині – печиво їхало туди. Потім винаходом тернопільського професора зацікавилися в Хмельницькому. Ігор Ярославович навчив колег працювати за власним рецептом на майстер-класі.
Чим корисний буряковий квас?
Сьогодні Ігор Стадник працює над рецептурою кількох видів бурякового квасу, а також печива і хліба на його основі. Говорить, що столовий буряк даремно недооцінюють у харчовій промисловості.
– Цей овоч має багато корисних елементів. Він покращує кровообіг і роботу серця, сприяє травленню. Навіть медичні наукові дослідження свідчать, що він допомагає протидіяти раку. Тому ми зробили квас, на основі якого будемо пробувати робити певні види печива та хліба. Чим цінний буряковий квас? Він не допускає утворення і розмноження грибків, які викликають черствіння і плісняву. Таким чином подовжується термін зберігання виробів, – ділиться винахідник.
Після понад сорока випічок віднайдено рецептуру, яка дозволяє отримати хліб хорошої якості, гарних смакових якостей і подовженого терміну зберігання. І колір його особливо привабливий.
– Маємо кілька варіантів квасу. До одного додаємо калину у вигляді спеціально підготовленого порошку. Хліб із нього дуже смачний і ароматний. Також є квас з додаванням сироватки. Молокозаводів в Україні багато, тому цього продукту є в достатній кількості. Калина також має багато корисних елементів для людського організму. Квас з нею дещо світлішого кольору. Також робили квас з додаванням сухариків житнього хліба. Такий напій практично не має специфічного бурякового запаху. Четвертий елемент, який додали до бурякового квасу, це пророщений льон. А п’ятий – дріжджі. Усі ці види квасу можна вживати як напої, а також використовувати для випікання хліба, – розповідає Ігор Стадник.
Фото: з архіву Ігоря Стадника
Вас також можуть зацікавити новини:
