Але слід розуміти, що це лише проект. Коли саме його буде ухвалено остаточно і в якому вигляді, наразі невідомо.
Яку обіцяють мінімальну пенсію?
Отже, найголовніше, що нас цікавить, – прожитковий мінімум, який не переглядався з грудня минулого року. Згідно з законопроектом, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць зросте з нинішніх 2589 гривень до 2920 гривень. Це загальний прожитковий мінімум, від якого, між іншим, залежить розмір доплати до пенсії почесним донорам (10% від зазначеної суми).
Разом з тим прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, має зрости з нинішніх 2093 до 2361 гривні, тобто на 268 гривень. Саме цей прожитковий мінімум використовується при обчисленні пенсій. Від нього залежить розмір мінімальної пенсії та різних надбавок, наприклад: за понаднормовий стаж, за особливі заслуги, доплати ветеранам війни тощо. До прожиткового мінімуму також прив’язані розміри різноманітних державних соціальних допомог, які цього року не переглядалися і не індексувалися взагалі.
Отже, найменша пенсійна виплата в наступному році має становити 2361 гривню, а максимальна – в десять разів вище – 23 тисячі 610 гривень (хоча ми знаємо, що є пенсії і вищі за цей розмір). У разі ухвалення зазначеного закону прожитковий мінімум буде таким протягом всього 2024 року.
Окрім цього, в наступному році має зрости мінімальна зарплата. З 1 січня 2024 року її розмір може скласти 7100 гривень (на 400 гривень більше, ніж зараз), а з 1 квітня – 8 тисяч гривень.
Від цього розміру залежить мінімальна пенсія за віком для осіб, які досягли 65-річного віку і мають повний стаж (жінки – 30 років, чоловіки – 35 років). У таких осіб мінімальна пенсія не може бути нижчою за 40% від мінімальної зарплати. Сьогодні така пенсія становить 2680 гривень – це 40% від нинішньої мінімальної зарплати, що становить 6700 гривень. Отже, з 1 квітня 2024 року вона може зрости до 3200 гривень. А для решти пенсіонерів мінімальна пенсія за віком, зазвичай, дорівнює прожитковому мінімуму і, як зазначено вище, не може бути нижчою за 2093 гривні сьогодні і за 2361 гривню з 1 січня 2024 року.
Втім, з підняттям цього прожиткового мінімуму пенсії зростуть далеко не у всіх. Бо їх розмір регулює не лише закон, а і постанови уряду. Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 24 лютого 2023 року №168, мінімальна пенсійна виплата для більшості непрацюючих громадян вже сьогодні не може бути меншою за 2520 гривень.
Що буде з індексацією пенсій?
Гроші на індексацію пенсій наступного року в бюджет, начебто, також закладаються. Ще у серпні міністерка соціальної політики Оксана Жолнович говорила, що індексація пенсій в березні 2024 року планується. А народний депутат Олександр Качура навіть назвав орієнтовний відсоток підвищення. За його словами, пенсії планували підняти на 16%.
І от вже за підсумками засідання Кабміну, що відбулося 15 вересня, низку заяв зробив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Зокрема, він зазначив, що розпочинається комплексна реформа, і в новому році будуть проіндексовані всі пенсії.
Слід зазначити, що в цьому немає щось нового. Колись давно так вже робилося. І, до речі, цього року також вперше за довгий час пенсії проіндексували практично усім категоріям пенсіонерів, за невеличким винятком. Але головне, що індексацію пообіцяли вже на найвищому рівні, хоча бюджет остаточно не ухвалено.
Як хочуть змінити розрахунок пенсій?
«Ми впровадимо коефіцієнти і бали, які дозволять людям з однаковими умовами виходу на пенсію, незалежно від його часу, отримувати однакову пенсію й однакову індексацію. Це дозволить у 2024 році підвищити середню пенсію до шести тисяч гривень», – написав Денис Шмигаль у себе в Телеграм-каналі (на сьогодні середня пенсія становить 5311 гривень).
Це вже більш цікава річ, яка дійсно може стати чимось новим. Можливо, саме про це раніше говорила і Оксана Жолнович. Вона анонсувала, що уряд працює над зміною механізму розрахунку пенсій. Нову модель обіцяли презентувати до кінця поточного року. Але тоді не було конкретики. І от вже прем’єр-міністр привідкрив завісу про «коефіцієнти і бали».
Мова йде про те, щоб подолати закладену в законі несправедливість, коли для людей, які виходять на пенсію в різні роки, застосовуються різні показники середньої заробітної плати. Адже ті, хто виходить пізніше, отримують пенсію з прив’язкою до вищої, сучаснішої, середньої зарплати по країні. Відповідно, старі пенсії відстають від нових і ситуацію не виправляє навіть індексація. Тобто якщо дві людини працювали однакову кількість років на одній посаді з однаковою зарплатою, але вийшли на пенсію у різні роки, то і пенсія у них буде різною.
За словами очільника уряду, запровадження системи балів має усунути цю диспропорцію. Розміри давно призначених пенсій мають підтягнути до сучасного рівня.
Втім, деякі питання залишаються. Як саме це буде працювати, наразі невідомо. Чи передбачає це зміни до законодавства, чи це буде чергова постанова Кабміну, присвячена наступній індексації, поки що також незрозуміло. Чи закладаються гроші на таку реформу, якщо проект бюджету вже написаний, а нову модель розрахунку пенсій ще не затверджено?
Яким є реальний прожитковий мінімум?
Також можна згадати, що депутати працюють над новою концепцію прожиткового мінімуму. Про це у серпні говорив заступник голови комітету Верховної Ради з питань соцполітики Михайло Цимбалюк. Адже відомо, що реальний прожитковий мінімум не відповідає тому, який закладається в бюджеті. Наприклад, Олександр Качура зауважив, що реальний прожитковий мінімум має бути вже 9,5 тисячі гривень. Але, відповідно до чинного законодавства, сьогодні і прожитковий мінімум, і мінімальна пенсія становлять трохи більше двох тисяч гривень. Різниця – у чотири рази.
Втім, ще раніше повідомлялося про необхідність відв’язати пенсії від прожиткового мінімуму. Виявляється певне протиріччя. До чого саме призведуть чергові реформи, покаже час. Не факт, що все це буде враховано у найближчій бюджетній програмі.
Чи вистачить грошей?
Наостанок риторичне запитання: чи вистачить грошей на всі ці підвищення? Адже в уряді чесно говорять, що цього року більшість видатків йдуть на армію, а всі соціальні виплати фактично здійснюються за рахунок іноземної допомоги та кредитів.
Відповідно до проекту держбюджету, доходи держави наступного року мають скласти 1,746 трильйона гривень, а видатки – 3,308 трильйона. На всі закладені потреби вже заздалегідь не вистачає 1,531 трильйона гривень. Як так можна планувати, то окреме питання. До того ж відомо, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду колосальний, а навіть невеличке підвищення пенсій тягне за собою додаткове навантаження на бюджет у мільярди гривень щомісяця.
Зрозуміло, що і наступного року все залежатиме від підтримки міжнародних партнерів. Звісно, обіцяне підвищення все одно не вирішить проблеми людей і не компенсує зростання цін. Але залишається сподіватися хоча б на це. Імовірно, урядовці щось знають, якщо так сміливо обіцяють у воєнний час виділити додаткові десятки мільярдів гривень на підвищення пенсій наступного року.