З ним пов’язано багато обрядів і традицій, які передаються з покоління у покоління.
Як готуються до свята?
Незважаючи на те, що православ’я і католицизм належать до християнства, у підготовці та святкуванні Великодня вони мають деякі відмінності. Наприклад, православні та греко-католики дотримуються суворішого посту. Протягом сорока днів їм заборонено їсти м’ясо, яйця, молочні та інші продукти тваринного походження. Лише у дні великих свят вони можуть дозволити собі рибу.
Пост римо-католиків менш суворий і характеризується, скоріше, словом «утримання» – їм не можна вживати тільки м’ясо, але при цьому необхідно обмежувати кількість їжі протягом дня. Повністю від скоромної їжі їм слід відмовлятися тільки в деякі дні Страсного тижня – Попільну середу, Страсну п’ятницю і суботу напередодні Великодня.
Існують відмінності й у богослужінні. У римо-католицьких храмах запалюють спеціальну пасхальну свічку, яка називається «пасхал», оскільки традиції зішестя благодатного вогню в римсько-католицькому служінні немає. На неї наносять першу і останню літери грецького алфавіту, що символізують початок і кінець всього сущого, а також зображення хреста і цифри поточного року. А ось у православних та греко-католиків в Єрусалимському храмі відбувається таїнство сходження Благодатного вогню.
І католики, і православні влаштовують на Великдень Хресну ходу. Однак у православних храмах це відбувається перед літургією, а у католицьких – після.
Великодні повір’я та заборони
Ще за старих часів з’явилися прикмети і повір’я, які обов’язково треба було виконати на Великдень, щоб до наступного свята в оселі панували щастя й благополуччя. Наприклад, джерельною або колодязною водою вмивалися, щоб не турбували жодні хвороби.
У великодню неділю треба дотримуватися і деяких заборон: не можна занадто довго спати, злословити, сваритися, працювати, стригтися, ходити на цвинтарі або поминати померлих.
