Він народився у Фесвії Галаадській у коліні Левіїному за 900 років до Різдва Христового.
Згідно з переказом, що дійшов до нас від святого Єпіфанія Кіпрського, коли народився Ілля, батькові його було таємниче видіння: мужі благородні вітали немовля, сповивали його вогнем і живили полум’ям вогненним.
Святий пророк Ілля справді був полум’яним ревнителем віри і благочестя, змалку він присвятив себе Єдиному Богу, жив у пустелі, проводив час у пості, молитві та благочесті. Його пророче служіння припало на царювання найбільш безбожного ізраїльського царя Ахава. Єзавель, дружина Ахава, переконала чоловіка прийняти язичницьку релігію.
У країні культивувалося поклоніння Ваалу, народ відпав від істинної віри предків у Єдиного Бога, пророків ізраїльських переслідували та вбивали. Для напоумлення царя і розбещеного ним ізраїльського народу пророк Ілля вразив землю трирічною посухою, «молитвою небеса заключивши». Після цього він, щоб уникнути гніву Єзавелі, за вказівкою Божою, зник біля потоку Хораф, куди ворони кожного ранку та вечора приносили йому хліб і м’ясо.
Через деякий час потік висох. Пророк Ілля, за словом Божим, вирушив у Сарепту Сидонську до бідної вдови. За те, що вона не пожаліла останньої жмені борошна та олії, за молитвою пророка Іллі борошно і олія з того часу не закінчувалися в домі вдови. Тут же пророк Ілля робить ще одне диво: він оживив раптово захворілого і померлого сина вдови, співчуваючи горю жінки.
На третій рік посухи пророк Ілля повернувся до Ахава. Пророк Ілля запропонував влаштувати змагання з жерцями Ваала, щоб з’ясувати, чий бог істинний. Зібравши народ на горі Карміл, пророк Ілля запропонував спорудити два жертовники: один – від жерців Ваала, другий – від пророка Іллі для служіння Істинному Богу. «На який з них спаде вогонь з неба, той буде вказівкою, чий Бог істинний, – сказав пророк Ілля, – і всі повинні будуть вклонитися Йому, а тих, хто не визнає Його, буде страчено».
Жерці Ваала танцювали, молилися і кололи себе ножами весь день, але нічого не сталося. Надвечір святий пророк Ілля спорудив свій жертовник і звернувся до Бога з гарячою молитвою і проханням, щоб Господь послав з неба вогонь. Вогонь упав з неба і запалив жертву пророка Іллі.
Народ закричав: «Воістину, Господь є Бог Єдиний і немає іншого Бога, крім Нього!». Тоді за наказом пророка Іллі жерців було вбито. За молитвою пророка Іллі Господь послав на землю дощ, посуха скінчилася.
Однак, незважаючи на чудеса і великі знамення, які відбулися за молитвою пророка, Єзавель хотіла вбити його за те, що він піддав смерті жерців ваалових. Знову починаються переслідування та гоніння. Ілля біжить у пустелю. Він вперше впав у розпач – йому здавалося, що тільки він один залишився вірним істинному Богу, що не залишилося на землі нікого, кому він міг би передати і зберегти віру отців в Єдиного Бога.
І ось на горі Харів Господь втішив його, сказавши, що залишилися ще люди на землі, які ніколи не поклонялися ідолам, і вказав Іллі на Єлисея, якого Він вибрав пророком після Іллі. Єлисей став учнем пророка Іллі та свідком його сходження на небо у вогняній колісниці.
Ілля був узятий на Небо живим: «раптом явилася колісниця вогненна і коні вогняні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на Небо» (4Цар.2:11). Згідно з Біблією, до нього живим на небеса був узятий лише Енох, який жив до Потопу (Буття 5:24).
У День Іллі, який завжди святкується 2 серпня, завжди молилися про звільнення від посухи.
За проповіддю протоієрея Сергія Хмирова
