Найкращий сорт інжиру та секрети високих врожаїв

Вирощуванням екзотичних фруктів в Україні уже нікого не здивуєш. До речі, в останні роки в умовах наших кліматичних зон заморські рослини показують себе краще, ніж традиційні садові культури. Наразі хочу загострити увагу на інжирові та поділитись кількома порадами з вирощування цього екзотичного фрукта. Ця культура може рости не лише в південних областях нашої країни, а й у нас — на заході.

Глибока яма з часом мілішає

Інжир досить поширений у садівництві нашої країни. Про його цілющі властивості та агротехніку культивування не раз описувалося у різних виданнях, тож повторюватись не буду. У більшості випадків інжир радять висаджувати у глибокі ями, в яких він укривається на зиму. Це важка праця, яка не кожному під силу. Тим більш, що це нераціонально і мало ефективно. Поясню чому.

Яку б ми яму не викопали, за кілька років вона стає замалою — постійне підживлення та мульчування сприяють стрімкому росту коріння, яке заповнює її. Також має місце недовговічність підручних матеріалів (дошки, тонка бляха і тощо), якими обкладаються стінки викопаної ями. І найголовніше, ріст самого куща (саме кущем ми формуємо саджанець). Все це разом за 4-5 років призводить до того, що наша яма далека від того місця, де можна сховати від морозів інжир.

Набагато простіше споруджувати раз на 3-4 роки навколо куща каркас чи з дерева, чи з металу — кому як спідручно. Потім його щільно обкласти пінопластом, краї обов’язково мають бути закопані у землю на 20 см. Поверх пінопласту натягується агроволокно білого кольору, щоб не провокувати ранній сокорух у теплі зими.

Агроволокно бажано використовувати найбільшої щільності. Щодо пінопласту, то товщину вибираєте відповідно до сили морозів у вашому регіоні. Чим нижчі морози, тим товстіші стінки.

     

В саду формуємо кущем, в горщику — деревом

Щоб кущі було легко вкладати на зимівлю, потрібно протягом вегетації пригинати та фіксувати під кутом 45 градусів молоді пагони. Якщо кут більший, то при згинанні здерев’янілі пагони часто ламаються, втрачається значна частина врожаю.

Перед вкладанням місце зимівлі очищується від листя та бур’янів. Під гілля підставляють дерев’яні дошки або кругляки. Інакше воно пустить коріння та приросте до землі. Обов’язково потрібно до сховища покласти отруту проти гризунів, щоб не допустити пошкодження кори та пагонів.

Значно простіше вирощувати інжир у будинку чи в квартирі. Підібрати ємність, зробити дренаж (я роблю його з кусочків пінопласту — фракція 3-4 см.). Формувати красивіше і практичніше деревцем. Не давати кожному пагону відростати більше, ніж на 30 см, далі верхня брунька прищеплюється.

Поливаємо, підживлюємо та збираємо врожай до 3 разів на рік. Обов’язкова умова — коли деревце починає скидати листя, припиняємо поливати рівно на один місяць. Далі, обережно поливаючи, виводимо з цього стану дерево.

Кожен рік 10-15 см верхнього шару субстрату замінюємо на перегній або іншу поживну суміш. Знімаємо разом з корінцями, це не критично. І головне, чим більша ємність для коріння, тим кращі врожаї.

6 плодів вагою в 1 кг

Який садівник не мріє виростити у себе фрукти з рекордною вагою та розміром. Знайомтесь, один із найвеликоплідніших сортів інжиру — Голіаф, селекції США. Вирощую його з десяток років. Щорічно збираю по два врожаї: у липні — перший та у вересні-жовтні — другий. Плоди гарно визрівають, але другий врожай надто потужний, доводиться найменші фіги обривати, тим самим прискорювати ріст та дозрівання інших. Але це проблема відкритого ґрунту. У будинку визріває все, радуючи смачними плодами до Нового року.

Плоди вагою від 80 до 180 г. Незважаючи на такі розміри, дуже солодкі. У моїй колекції близько десятка різних сортів інжиру, але саме Голіаф дивує усіх знайомих своїм розміром та смаком. Дехто запитує, що це за сорт груші з таким незвичним листям. І дійсно, не у кожного сорту груші 6 плодів можуть заважити 1 кг.

В’ячеслав Францішко, садівник-експериментатор, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області.