Моя техніка очищення
В умовах Центральної України оптимальні строки початку збирання — середина жовтня, на півночі — на 2 тижні раніше, на півдні — на 2 тижні пізніше.
При великих обсягах я починаю очищення бульбоцибулин в день збирання, а закінчую, коли вони майже сухі. При невеликій кількості садивного матеріалу раджу очищати бульбоцибулини негайно після збирання. У будь-якому випадку при очищенні вкрай небажано використовувати будь-які інструменти, всю роботу краще проводити вручну, що дозволяє звести до мінімуму травмування бульбоцибулин.
Це трудомістка операція і людям з дуже чутливою шкірою краще цією роботою не займатися, так як сік гладіолусів — сильний алерген.
Техніка очищення нескладна. Спочатку видаляю залишки стебла. Тримаючи бульбоцибулину в лівій руці, великим пальцем цієї руки притискаю основу стебла з протилежного до мене боку, а великим пальцем правої руки різко нахиляю стебло на себе. Повернувши цибулину на 180 °, операцію повторюю. Стебло видаляється легко, не пошкоджуючи саму бульбоцибулину. Подібним же чином видаляю і материнську бульбоцибулину з корінням. Якщо не вдається зробити це відразу після викопування, потрібно дочекатися повного висушування, тоді корковий шар, що утворився захистить дочірню бульбоцибулину від пошкоджень.
Знезаражуємо і сушимо
Наступний етап — знезараження садивного матеріалу. Якщо прибирання проходить в суху погоду, бульбоцибулини і дітки можна не промивати. Але в дощову пору, при сильній забрудненості садивний матеріал добре промивають в проточній воді, а потім протруюють в розчині фунгіцидів і ставлять на просушування.
У перші 3 дні після очищення я просушую садивний матеріал в тіні, потім розміщую на решетах (в 2-3 шари) в приміщенні з температурою до 30°С і хорошою вентиляцією (включаю в літній кухні газовий конвектор і періодично кухонну витяжку) на 7-10 днів. Якщо в цей період не створити такі температурні умови, бульбоцибулини можуть загнивати. У наступні 20 днів досушую садивний матеріал при температурі 20-25°С і закладаю на зберігання.
Відповідальний етап — зберігання
При невеликих обсягах кращий спосіб зберігання — в марлевих або бавовняних мішечках, обов’язково з етикетками, в овочевому ящику холодильника. При цьому збереження досягає 95%.
При значних обсягах бульбоцибулин і дітки їх можна зберігати в дерев’яних скриньках, в пластмасових ящиках з-під цитрусових в сухому погребі з хорошою вентиляцією. Багато квітникарів зберігають свій садивний матеріал на горищах біля пічних труб, між віконними рамами і т. п., виходячи з конкретних можливостей.
Перед закладанням на зберігання кожну партію бульбоцибулин я розміщую в поліетиленовий мішок, 5-10 секунд розпорошую в нього аерозольний Дихлофос, щільно зав’язую і залишаю на 20 хвилин — для знищення трипсів.
Можна з цією ж метою скористатися і старим, перевіреним способом — замочування садивного матеріалу перед сушінням в настої часнику (1 кг часнику подрібнюють і настоюють в 10 л води, бульбоцибулини поміщають в настій на 1 годину). Нехтувати цими профілактичними заходами не можна. Слід пам’ятати, що ідеальна температура зберігання — 4-5°С, так як трипси здатні шкодити тільки при перевищенні цього температурного порогу.
Ще один спосіб боротьби з трипсами відкрив для себе випадково. Куплене насіння ромашки виявилося звичайним пижмом, виросло воно розкішним, а по сусідству з ним були висаджені гладіолуси. Трипсів на них в той рік не було взагалі! Тепер я влітку, під час цвітіння, заготовляю траву пижмо, сушу, подрібнюю і пересипаю бульбоцибулини при закладці на зберігання.
При будь-якому способі зберігання садивний матеріал щомісяця оглядаю, видаляю хворі бульбоцибулини, підсушую зволожені. Якщо з’являється цвіль, негайно перебираю їх, замочую на півгодини в 1% -ому розчині сульфату міді (мідний купорос), а потім підсушую при підвищеній температурі (наприклад, над радіатором опалення).
Ігор ГРЕЧАНИЙ, вчений агроном, колекціонер гладіолусів.
м. Олександрія Кіровоградської області.
