Фундук — окультурена ліщина. Ще його називають горішником, орішиною, лісовим горіхом, але найбільш влучну назву йому підібрали турки — «Золотий горіх». І це не дивно, адже Турція є лідером по вирощуванню фундука (в цілому 75% світового виробництва), що дає країні близько 2 млрд. доларів щорічно. Попит та прибутковість цього горіха обумовлена не лише смаковими якостями. Фундук — прекрасне джерело енергії для нашого організму, ним можна з успіхом замінювати багато продуктів тваринного походження, наприклад, жирне м'ясо. Як і всі горіхи, він корисний тим, хто дотримується вегетаріанства. У ньому містяться речовини, здатні очищати кров, виводити токсини і шлаки, зміцнювати імунітет, перешкоджати утворенню та розвитку пухлин, покращувати роботу центральної нервової системи та головного мозку. Та головне — це захист серця та судин. Горіхи містять найнижчий відсоток насичених жирів (у порівнянні з кедровими горіхами та мигдалем). Висока частка ненасичених жирів у раціоні знижує рівень холестерину в крові і допомагає зменшити ризик серцево-судинних захворювань. Вживання в їжу всього 30 г лісових горіхів на день, знизить ризик серцево-судинних захворювань на 50%.
Щеплені чи коресевласні?
Сьогоднішній фундуковий бум в Україні цілком виправданий. Але культура ця для нас досить молода, промислових насаджень в нашій країні не було.
Свого часу Мічурін назвав фундук «хлібом майбутнього», під посадки було виділено тисячі гектарів, але, на жаль, цим все і закінчилось. Отож, починаємо майже з нуля. Одна справа вирощувати кілька кущів, і зовсім інша — закладати масові насадження.
Саджанці горіхів, які є у продажу в Україні та Європі, — кореневласні вкорінені відводки. Тоді як у Турції вирощують лише щеплений сортовий фундук. У якості підщепи використовують горіх Ведмежий (деревовидна ліщина). Турки вивели кілька різновидів деревовидної ліщини, які доволі успішно продаються для щеплень. Переваги щепленого фундука, як стверджують закордонні фахівці, на деревовидній ліщині досить значні: розміщення більшої кількості дерев на одиницю площі, збільшення вмісту жирів на 2%, білків — на 2-6%, маси горіха — на 0,40-0,50 г, ніж у контролі (кущ), виходу ядра на 2-10% , ніж при кущовій формі. Також окультурений фундук, на відміну від своєї «дикої родички», раніше на 1-2 роки вступає у плодоношення, на 4-6 днів раніше дозрівають горіхи. І, найголовніше, — до мінімуму зводиться людська фізична праця. Адже, починаючи з 3-4 років після посадки вкорінених відводків, садоводи постійно борються з кореневою порослю.
На даний час, в Україні основна маса саджанців — вкорінені відводки. Асортимент щепленого фундука та його висока ціна є мало прийнятними для масових насаджень. Отож, попитом користуються кореневласні саджанці. А основним заходом по догляду за ними є регулярна щорічна формуюча обрізка.
Поросль любить світло
Для рясного плодоношення необхідно підтримувати хорошу освітленість куща. Рослини ростуть дуже швидко і піклуватися про розріджену крону треба з першого року життя. Адже випилювати зайві гілки з дорослого загущеного куща — практично нереально. При обрізці треба враховувати, що велика частина жіночих квіткових бруньок знаходиться на кінчиках обростаючих гілочок. Саме тому видаляти варто тільки засохлі гілки, хворі або ті, що дуже затінюють кущ. Фундук краще вирощувати з штамбом 40 см і шістьма гарними гілками першого порядку так, щоб рослина мала форму чаші.
Обрізку проводять на пізньому етапі цвітіння. Перші 4-6 років вкорочують провідники основних гілок приблизно наполовину. Висоту дерева зберігають на рівні близько 2,5 м.
Цікаве рішення проблеми боротьби з кореневою порослю фундука пропонують польські фермери. Починаючи з 2-3 року після посадки, вони покривають землю навколо саджанця цупкою чорною поліетиленовою плівкою, закріплюючи краї дротяними скобами. Таким чином, без світла поросль не розвивається, бур’яни теж.
Мої улюблені сорти
Трапезунд повністю відповідає сучасним світовим стандартам. Горіх красивий, дуже великий, круглий, зав’язується поодинці, але частіше по 3-5 штук разом. Ядро відрізняється приємним смаком. Кущ дуже сильний і урожайний. Вступає у плодоношення на другий рік після посадки. Морозостійкість Трапезунда -32оС.
Варшавський червоний — європейський сорт. Кущ сильнорослий, шароподібної форми. Горіхи великі, довгасті, дуже смачні, дозрівають у другій половині вересня. Декоративний сорт із листками червоного кольору, які поступово зеленіють влітку, а восени стають знову червоними. Запилювач — Галле. Вихід ядра — 48-51%, жиру в ядрі — 69-73%, білків — 14%, цукрів — 8%. Ядро у світлій тонкій плівці, ніжне, солодкувате, в звичайних кімнатних умовах воно зберігається в хорошому стані, майже не втрачаючи своїх смакових якостей, протягом 3-4 років. Час цвітіння чоловічих сережок і жіночих суцвіть збігається.
Каталонський — сорт давно вирощується в Польщі. Кущ сильнорослий, але не дуже високий. Горіхи гарної якості, великі, округлої форми, зібрані по 3-5 шт. Оболонка плоду трохи коротше від самого горіха. У процесі дозрівання вона розкривається, оголюючи велику частину горіха. Шкаралупа середньої товщини, бронзового кольору. Горіх має хороший смак, майже повністю заповнює шкаралупу. Сорт врожайний. Дозрівання горіхів припадає на другу половину вересня.
Олбер в сумі з Галле — має велику силу росту. Горіхи дуже красиві, конусоподібної форми, практично однакового розміру, зібрані в кетяги по 2-3 шт. Оболонка трохи довша за сам горіх, добре його приховує. Шкаралупа бронзова, блискуча з темними смугами, середньої товщини. Горіх має гарний смак, майже повністю заповнює шкаралупу. Сорт із року в рік радує щедрими врожаями. Дозрівають горіхи в кінці вересня і самі випадають з оболонки.
Сорт Косфорд має великий, трохи стислий кущ, рано вступає в пору плодоношення. Сережки численні, довгі, гнучкі, світло-коричневі або коричневі. Горіхи бувають великими і середніми за розміром, циліндричної форми, зібрані в кетяги по 2-3 шт. Оболонка плоду дуже тонка. Ядро горіха велике, повністю заповнює шкаралупу. Дозрівають плоди в першій половині вересня. Вихід ядра складає 49,7-54% від загальної ваги горіха, жирність близько 62-68,3%. Сорт стійкий проти хвороб і шкідників. Велика перевага — здатність до самозапилення.
І смачний, і лікувальний
Ця рослина просто незамінна при лікуванні серцево-судинної системи. Калій і кальцій, якими насичені ядра, благотворно впливають на стінки судин і гладеньку мускулатуру серця, допомагаючи їм залишатися еластичними.
Фундук також буде гарною підмогою в боротьбі з хворобами крові, наприклад, недокрів’я. Його вплив при варикозному розширенні вен, тромбофлебітах, трофічних виразках гомілки і проблемах з капілярами.
Горіх фундук також можна використовувати для очищення організму , для запобігання утворення гнильних процесів. Особливо добре очищується печінка. Людям із захворюванням на цукровий діабет можна вживати горіх в їжу, адже в ньому мало вуглеводів. Унікальне поєднання вітаміну Е і білка сприяє росту і розвитку м'язових тканин. У народній медицині масло горіха знахарі радили при аскаридах та епілепсії.
Норма добового споживання фундука — 30-50 г. Якщо кілька разів переборщити з кількістю з'їдених горіхів, можна отримати головний біль. Справа в тому, що велика кількість з’їденого викликає спазм судин головного мозку, особливо в передній половині голови.
Автор: В'ячеслав Францішко, садовод-експерементатор. м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
