Де краще посадити зизифус

Висаджують зизифус на сонячних місцях, на південних і південно-західних, захищених від вітру схилах. Він росте на будь-яких ґрунтах, крім солончаків, боліт і важких глин. На важких суглинках і чорноземах в глибоку садивну яму кладуть на дно шар дренажу (10 см), потім суміш землі, піску і перегною, нею засипають і коріння.

Посадку проводять навесні в березні-квітні або восени — у жовтні з подальшим утепленням молодого саджанця на зиму. Стебельце молодого саджанця до трьох років, поки не утвориться товстий шар кори, в листопаді утеплюють на зиму будь-якими підручними матеріалами на висоту 1 м, підгортають біля основи вище місця щеплення сухе листя, солому або землю.

Окультурені саджанці висаджують таким чином, аби місце щеплення знаходилося майже на рівні ґрунту, «колінцем» на південь. При посадці секатором обрізають тільки коріння, обрізку надземної частини проводять в травні, після розпускання бруньок.

Навесні саджанці, висаджені восени звільняють від “зимового одягу”, а сухе листя чи солому використовують у якості мульчі.

Якщо весна і літо засушливі, саджанці рясно поливають 1 раз на тиждень. Щеплені саджанці зацвітають в перший рік після посадки, не бажано залишати на деревцях більше 3-4 плодів, решту краще зірвати, аби рослина як слід прижилася і набралася сил. Цю процедуру треба проводити в перше плодоношення.

Сіянці зацвітають на третій-четвертий рік після посадки, плоди на них вже можна залишити, але якщо зав’язь рясна, треба прорідити.

Зизифус — перехреснозапильна рослина, тому для підвищення врожайності на ділянці висаджують 2-3 сорти, або хоча б один окультурений саджанець і один сіянець-дичка (плоди його дрібні, але не поступаються своїми лікувальними властивостями, та й до морозів він більш стійкий).

Іноді буває, що зизифус цвіте і не зав’язує плоди — це тому, що його квітки для наших комах — дивина, вони їх не запилюють. В таких випадках в перші 2-3 роки, поки дерево не почне масово цвісти, залучаючи комах ароматом нектару, квітки запилюють вручну пензликом з хутра білочки.

Зизифус стійкий до хвороб і шкідників, він не вимагає хімічного захисту, дає екологічно чисті плоди оригінального смаку. В’ялені плоди великоплідних сортів і плоди, приготовані у вигляді цукатів, за смаком схожі на фініки, саме за це зизифус ще називають китайським фініком. Сушені плоди не втрачають своїх цілющих якостей до 2-х років, добре зберігаються і з задоволенням поїдаються дітлахами і дорослими, особливо в зимово-весняний період. Нехай зелений лікар зизифус оселиться у вашому садку, даруючи вам активне довголіття і міцне здоров’ям!

Т. Ляшенко, садівник-експериментатор, м. Первомайськ Миколаївської області.